Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.02.2019 року у справі №642/6294/17

УХВАЛА

07 березня 2019 року

м. Київ

справа № 642/6294/17

провадження № 61-2680ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.

Харкова від 09 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету будівництва та архітектури про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору, уточнення прохальної частини касаційної скарги та зазначення, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків з уточненою прохальною частиною касаційної скарги та клопотанням про скасування судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У поданій касаційній скарзі заявник не навів підстав касаційного оскарження, не зазначив, які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені апеляційним судом і в чому полягають ці порушення.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладу обставин справи та пояснень заявника.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня

1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Оскільки заявник у встановлений судом строк, станом на 07 березня 2019 року, не виконав вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 лютого 2019 року, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року визнати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун