Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.02.2021 року у справі №554/7273/20

Ухвала

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 554/7273/20

провадження № 61-558ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області заборгованість із невиплаченої заробітної плати у розмірі 19
547,76 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати - 301
876,80 грн, моральну шкоду у розмірі - 10 000,00 грн та витрати на правничу допомогу - 8 000,00 грн.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 17 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 19 547,76 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 301 876,80 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області задоволено частково, рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 17 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення в частині цих вимог.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати у розмірі 19 547,76 грн, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 301 876,80 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

09 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Ціна позову у справі № 554/7273/20 становить 331 424,56 грн, тому вона є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат