Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.02.2021 року у справі №610/1112/20

Ухвала

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 610/1112/20

провадження № 61-1759ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 25 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" про визнання наказів про ненарахування премій заробітної плати незаконними та їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства

з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" (далі - ТОВ "Курганський Бройлер") про визнання наказів про ненарахування премій заробітної плати незаконними та їх скасування, у якому просив визнати накази про ненарахування премій заробітної плати, а саме від 25 березня 2020 року № 200 та 25 березня 2020 року № 203, підписані директором ТОВ "Курганський Бройлер", незаконними та скасувати їх.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку

з невиконанням вимог статті 175 ЦПК України та несплатою судового збору.

Роз'яснено позивачу наслідки невиконання ухвали суду.

Не погоджуючись з ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21 травня 2020 року, ОСОБА_1 28 травня 2020 року звернувся до суду з заявою про відвід судді Храмцова В. Б., посилаючись на те, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" він не повинен сплачувати судовий збір та що суддя Храмцов В. Б. подвійно тлумачить статтю 185 ЦПК України.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2020 року визнано необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про відвід судді Храмцова В. Б.

Розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді передно іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частини 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Балаклійського районного суду Харківської області Храмцова В. Б.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 25 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Курганський Бройлер" про визнання наказів про ненарахування премій заробітної плати незаконними та їх скасування повернуто позивачу.

Роз'яснено позивачу право повторного звернення із позовною заявою до суду після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 травня 2020 року залишено без задоволення.

Вбачається, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу на ухвалу Балаклійського міськрайонного суду Житомирської області

від 25 серпня 2020 року, а в резолютивній частині постанови помилково зазначив ухвалу Балаклійського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, виходив з того, що недоліки позовної заяви не були усунуті ОСОБА_1

у встановлений судом строк, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви, що відповідає нормі частини 3

статті 185 ЦПК України.

26 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області

від 25 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 29 грудня 2020 року (надійшла до суду 02 лютого 2021 року), в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду за правилами загального позовного провадження.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування

чи тлумачення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частини 1 статті 185 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору

у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За змістом частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 21 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам статті 175 ЦПК України та не сплатою судового збору.

Харківський апеляційний суд вказав, що з матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, та що

у задоволенні даної заяви йому було відмовлено.

Ухвалу від 29 травня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про відвід надіслано на адресу ОСОБА_1 поштою, проте зазначена копія ухвали була повернута до Балаклійського районного суду Харківської області не врученою з поміткою "за закінченням строку зберігання"

Копія ухвали від 21 травня 2020 року про залишення позовної заяви без руху вручена ОСОБА_1 23 травня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, та не заперечується позивачем.

Також апеляційний суд зазначив, що із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України, та відсутні дані про те, що ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції

з виправленою позовною заявою.

Суд апеляційної інстанції вірно вказав, що оскільки недоліки позовної заяви не були усунуті у встановлений судом строк, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви, що відповідає частині 3 статті 185 ЦПК України.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 стаття 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення

у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого частини 1 стаття 3 Закону України "Про судовий збір".

За своїм змістом перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню

не підлягає.

Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір"

від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За своїм змістом перелік, зазначений в частині 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд першої та апеляційної інстанції вірно вказали, що за подачу позову про визнання наказів про ненарахування премій заробітної плати незаконними та їх скасування, позивач мав сплатити судовий збір.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

У низці рішень Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (рішення Європейського Суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі "Осман проти Сполученого Королівства" ("Osman v. the United Kingdom", пункт 147).

Крім цього, Верховний Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 права подати новий позов, оформлений відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, сплативши судовий збір у встановленому законом порядку.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 25 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року у справі є необґрунтованою та

у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 25 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" про визнання наказів про ненарахування премій заробітної плати незаконними та їх скасування, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник