УХВАЛА

01 липня 2019 року

м. Київ

справа № 695/2427/16-ц

провадження № 61-29520св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач 1 - ОСОБА_2,

відповідач 2 - ОСОБА_3,

третя особа - Служба у справах дітей, молоді та спорту виконавчого комітету Золотоніської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року у складі судді Таратіна В. О. та рішення апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року, позов задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаного будинку ОСОБА_2, та ОСОБА_3, без надання іншого жилого приміщення, а також позбавлено їх права користування вказаним приміщенням.

Вирішено питання про судові витрати.

Суд першої інстанції, виходив із того, що з урахуванням статей 321, 386, 391, 405 ЦК України та статті 116 ЖК Української РСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення, оскільки відповідачі зареєстровані за іншою адресою: АДРЕСА_2, а тому вони підлягають виселенню.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року скасовано, позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1., шляхом виселення з вказаного будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення.

У задоволенні інших вимог відмовити. Вирішено питання про судові витрати.

Суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем надано суду безспірні докази, які свідчать про те, що відповідачі систематично порушують правила, встановлені частиною 1 статті 116 ЖК Української РСР, матеріали справи містять данні щодо вжиття відносно відповідачів заходів попередження, які не дали позитивних результатів.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що право члена сім'ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися згідно з вимогами статей 405, 406 ЦК України, а також позивач не зазначив підстав для втрати користування житловим приміщенням.

Крім того, апеляційний суд у порушення норм процесуального права, розглянув справу без їх участі, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Указував, що касаційна скарга не містить належних обґрунтувань та доказів.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини 11 статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба у справах дітей, молоді та спорту виконкому Золотоніської міської ради про виселення з житлового будинку та позбавлення права користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська