Ухвала

04 липня 2018 року

м. Київ

справа № 127/2709/16-ц

провадження № 61-14042св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М.Є.,

суддів: Антоненко Н.О., Журавель В. І., Коротун В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Вінницька міська рада,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької міської радина ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року у складі судді

ОСОБА_4 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Вавшка В. С., Іващука В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Вінницька міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди.

Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2016 року працівниками Департаменту архітектури, містобудування та кадастру міської ради Вінницької області було проведено обстеження на території на розі проспекту АДРЕСА_1 та виявлено, що у зазначеному місці самочинно, без відповідних дозвільних документів розміщено тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, власником якої є ОСОБА_3, про що було складено акт. Такі дії є порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 та комплексною схемою розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території

м. Вінниці, яка затверджена рішенням виконкому міської ради від 21 червня 2012 року № 1524 не передбачено розміщення тимчасової споруди у вищезазначеному місці.

Посилаючись на те, що правовстановлюючі документи чи документи, що дають право на розташування тимчасової споруди у відповідача відсутні, а паспорт прив'язки ОСОБА_3 не надавався та враховуючи викладене, Вінницька міська рада просила зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, площею 57,75 кв. м на розі АДРЕСА_1, зі сторони багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасової споруди з габаритними розмірами 3,2 м х 7,5 м та навісу з металевих конструкцій, розмірами 4,5 м х 7,5 м, що розташована на ній, за рахунок коштів ОСОБА_3, та приведення земельної ділянки у приданий для використання стан.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року, закрито провадження у справі, на підставі частини 1 статті 205 ЦПК України 2004 року.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем заявлена вимога про звільнення земельної ділянки, яка надавалася суб'єкту господарювання та використовується нею виключно для здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку із закінченням договору оренди земельна ділянка не передавалась, а договір припинив свою дію, вважав, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У червні 2016 року Вінницька міська рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час розгляду справи судами попередніх інстанцій між позивачем та відповідачем, як фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність, не існує жодних орендних правовідносин щодо земельної ділянки, що давало б підстави стверджувати про наявність господарських правовідносин між сторонами, існує лише факт зайняття земельної ділянки у зв'язку із чим було подано відповідний позов. Сама по собі наявність відомостей про те, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець не дає безумовного підтвердження тій обставині, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, позивачем не надано жодного доказу того, що саме спірна земельна ділянка була передана відповідачу в оренду для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_3 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В.П. Курило