Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №308/5240/17

Ухвала

Іменем України

27 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 308/5240/17

провадження № 61-21644ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни, третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни, третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди, у якому просив стягнути з відповідача шкоду у розмірі 355 195,50 грн, що включає в себе 278 618,52 грн сплаченого забезпечувального платежу (з застосуванням курсу долара США до гривні), 1 940,00
грн витрат на вчинення нотаріальних дій, 15 684,98 грн понесених позивачем витрат на здійснення оплати заборгованості за комунальні послуги, 58 952,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що15 червня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було підписано попередній договір, за умовами якого ОСОБА_7 зобов'язався продати ОСОБА_4 до 05 липня 2015 року квартиру у м. Ужгороді. Істотними умовами договору сторони визначили, що квартира належить продавцю на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Сабов О. І. 02 грудня 2014 року, продавець гарантує відсутність будь-яких прав та претензій третіх осіб, судових справ стосовно об'єкту купівлі-продажу, ціна визначена 231 660,00 грн, що еквівалентно 11 000 доларів США та інші умови. В забезпечення виконання зобов'язання позивач передав ОСОБА_7 на виконання умов попереднього договору 179

010,00 грн забезпечувального платежу. Вказаний договір був посвідчений відповідачем. Вважав, що відповідач при здійсненні нотаріальної дії не дотрималась норм чинного законодавства, а саме не установила дійсний намір сторін, не витребувала документів, що посвідчують право власності на майно та не пересвідчилася, що квартира не перебуває в арешті. Нотаріус посвідчив попередній договір купівлі-продажу квартири, яка перебувала під забороною відчуження від 26 липня 2005 року, під арештом від 14 грудня 2011 року, у результаті чого квартира не могла бути продана, а тому позивачу завдано збитків у розмірі ціни позову.

Крім того, в квартирі станом на момент підписання попереднього договору проживала малолітня дитина зі своєю матір'ю ОСОБА_9, чим також порушено вимоги частини 3 статті 17 Закону України "Про охорону дитинства". Позивач зазначав, що статтею 27 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується у повному розмірі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що приватним нотаріусом відповідно до норм чинного законодавства посвідчено попередній договір про намір у майбутньому укласти договір купівлі-продажу на визначених у попередньому договорі умовах.

Законодавством не передбачено обов'язку нотаріуса при укладенні саме попереднього договору витребовувати документи, що посвідчують право власності на майно, перевіряти арешти та реєстрацію малолітніх осіб, оскільки укладення попереднього договору не зумовлює набуття права власності. Окрім цього, порушення прав позивача випливає саме із неналежного виконання умов попереднього договору, а приватний нотаріус не є його стороною, тому позивачу необхідно обрати такий спосіб захисту та суб'єктний склад у спірних правовідносинах, які б змогли належним чином захистити порушене право та інтерес.

16 березня 2018 року ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 через засоби поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судам слід було застосувати статтю 27 Закону України "Про нотаріат", статтю 65 СК України, статтю 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", статтю 635 ЦК України, глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Всупереч главі 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5, нотаріус не встановив дійсного наміру сторін та не визначив можливості укладення та виконання попереднього договору. Нотаріус не витребував документи, що посвідчують право власності на майно та не пересвідчився, що квартира не перебуває під арештом. Нотаріус повинен забезпечити дотримання вимог закону до попереднього договору.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що15 червня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено попередній договір, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу КузьоГ. В. У попередньому договорі сторони домовилися про укладення договору купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального Сабовим О. І. 02 грудня 2014 року.

Суди встановили, що мало місце невиконання умов попереднього договору від 15 червня 2015 року, яке відбулося з вини сторони договору - ОСОБА_7

Тлумачення частини 1 статті 27 Закону України "Про нотаріат" свідчить, що шкода відшкодовується приватним нотаріусом за умови наявності: незаконності його дій; шкоди; причинного зв'язку між незаконними діями та шкодою; вини у вигляді недбалості.

Встановивши, що приватним нотаріусом дотримано вимоги чинного законодавства при нотаріальному посвідченні укладеного між сторонами попереднього договору про намір в майбутньому укласти договір купівлі-продажу, та відсутні умови необхідні для відшкодування шкоди приватним нотаріусом, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судами норм права (статті 27 Закону України "Про нотаріат") є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни, третя особа - ОСОБА_7, про стягнення завданої шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель