Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.12.2020 року у справі №2-5969/11

Ухвала

04 лютого 2021 року

місто Київ

справа № 2-5969/11

провадження № 61-17114ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., дослідив касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім.

Горького" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2015 року у цивільній справі

за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У 2011 році заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до суду із позовом, у якому просив вилучити у ОСОБА_1 8/10 000 частин будівель санаторію ім. Горького, що розташовані на вул. Фонтанська дорога, 165 у м. Одесі, передати зазначене майно Фонду державного майна України, визнати право власності на 8/10 000 частин будівель санаторію ім. Горького за державою в особі Фонду державного майна України.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_1 8/10 000 частин будівель санаторію ім. Горького, що розташовані на АДРЕСА_1, що складається з: їдалень, позначених на схематичному плані літ. "А, Т "; лікувальних корпусів - літ. "Б, В, Г, Ч"; житлових корпусів - літ. "Д, З, О, П ", бювету - літ. "Е ", насосних - літ. "Е1, Е2, Ш"; клубу - літ. "Ж ", житлових -літ. "Х, Ц, И ", аптеки - літ. "К", літніх будиночків - літ. "У, Л"; адміністративного корпусу - літ. "М ", грязелікарні - літ. "Н", житлових корпусів - літ. "Р, С, Ф ", котельних - літ. "Щ, Ю ", гаражів - літ. "Э, Ь, Ь"; підсобних - літ. "Я, Э5 "; спуску у сховище - літ. "Ь1 ", складів - літ. "Ь1, Э1", акумуляторної - літ. "Я2 ", туалету - літ. "Я1 ", складів - літ. "Э2, Э3", трансформаторних - літ. "Э4, Ц3 ", житлових - літ. "У1, У2, У3, У4, У5", житлових - літ. "Ц1, Ц2", трансформатору - ІV, свердловини - І, танцмайданчику - II, резервуару - III, загальною площею 14 449 кв. м, розташованих на земельній ділянці, площею 117 698 кв. м.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "Клінічний санаторій ім. Горького" ПрАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця"), яке не брало участі у справі, 16 листопада 2020 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2015 року, залишити без змін заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2014 року.

Заявник зазначає, що оскаржувані судові рішення впливають на його права, інтереси та обов'язки як власника нерухомого майна.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог.

У січні 2021 року від заявника надійшли документи на усунення недоліків касаційної скарги, подано виправлену касаційну скаргу, в якій уточнено підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначено, що:

- оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 2-688/11 (провадження № 61-3080св18), від 23 січня 2020 року у справі № 2-691/11 (провадження № 61-29484св18), від 29 січня 2020 року у справі № 522/9482/15-ц (провадження № 61-36317). Зазначені висновки ухвалені у справах за позовом прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України щодо визначення належності спірного майна (будівель санаторію, інших будівель), про витребування якого просив прокурор, встановлення правових підстав володіння таким майном;

- всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд апеляційної інстанції ухвалив рішення за відсутності власника спірного майна, що унеможливило заявити клопотання про застосування позовної давності.

IІІ. ВИ

РІШЕННЯ

ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції від 20 січня 2015 року, про яке заявник дізнався 22 жовтня 2020 року, повний текст зазначеного рішення отримано 09 листопада 2020 року.

На підтвердження зазначеного заявник посилається на те, що не був залучений до участі у справі, разом з цим суд апеляційної інстанції вирішив про права, свободи, інтереси та обов'язки заявника, як власника спірного майна.

Згідно з частиною 1 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини другої наведеної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною 3 статті 390 ЦПК України визначено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у Частиною 3 статті 390 ЦПК України.

За правилом частини 3 статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Системний аналіз частини третьої статті 390 та частини третьої

статті 394 ЦПК України свідчить про те, що суд касаційної інстанції вирішує питання щодо поновлення процесуального строку на оскарження судових у випадках, визначених частинами першою-третьою статті 390 наведеного закону, крім випадку подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи.

За наведених обставин Верховний Суд визнає підставними доводи ДП "Клінічний санаторій ім. Горького" ПрАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" щодо права на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2015 року без ухвалення процесуального рішення про поновлення строку на касаційне оскарження такого рішення.

ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки, вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

V. ВИ

РІШЕННЯ

ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ

РІШЕННЯ

СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

У касаційній скарзі заявник просить зупинити виконання рішення суду апеляційної інстанції.

Клопотання обґрунтовувалося тим, що виконання рішення суду апеляційної інстанції призведе до вилучення у заявника спірних частин будівель санаторію імені Горького у м. Одесі на вулиці Фонтанська дорога, 165.

Згідно з частиною 8 статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Враховуючи те, що заявник не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного рішення, доводи клопотання зводяться до ймовірності настання негативних наслідків, проте наведені заявником обставини не підтверджені належними доказами, оскільки оскаржуване рішення ухвалено понад п'ять років назад, докази про початок примусового виконання зазначеного рішення заявником не подано, тому клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтях 12 та 13 ЦПК України (частина 3 статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частина 3 статті 12 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частина 3 статті 12 ЦПК України випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 2-5969/11 за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

У задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім.

Горького" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2015 року відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

О. В. Ступак

В. В. Яремко