Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2021 року у справі №464/3937/19

Ухвала

02 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 464/3937/19

провадження № 61-13437ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького про продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк, виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ № 639-3 від 15 серпня 2018 року про внесення змін до наказу про звільнення викладачів з 30 червня 2018 року та наказ № 643-3 від 17 серпня 2018 року; поновити його на посаді доцента кафедри епізоотології університету з негайним виконанням даної вимоги відповідачем; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 122 030,55 грн та допустити до негайного виконання стягнення заробітної плати за один місяць в сумі - 9 584,84 грн; стягнути на його користь недораховану і несплачену заробітну плату в сумі - 9 124,27 грн. ; зобов'язати відповідача, як податкового агента, сплатити до бюджету та інших цільових фондів податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір з суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з указаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у якій просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення висновок суду: "крім цього, звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору допускається, як у період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки частиною 3 статті 40 КЗпП України встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у статтях 40, 41 КЗпП України, що спростовує доводи позивача в цій частині".

В решті рішення залишено без змін.

07 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 серпня 2021 року заявником надіслано до Верховного Суду докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявникзазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року в справі № 6-114цс13, від 01 липня 2015 року в справі № 6-435цс15 та у постановах Верховного Суду від 18 січня 2017 року в справі № 6-1916цс16, від 22 квітня 2020 року в справі № 456/1225/17, від 05 серпня 2020 року в справі № 686/20491/18 та від 19 травня 2021 року в справі № 591/5815/18 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною 3 статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ухвалив:

Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.

Витребувати з Сихівського районного суду м. Львова цивільну справу № 464/3937/19 за позовом ОСОБА_3 до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького про продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк, виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 жовтня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков