Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.09.2018 року у справі №428/13434/17

Ухвала

20 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 428/13434/17-ц

провадження № 61-41774ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 05 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив змінити розмір аліментів, стягнутих з нього рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 березня 2012 року на користь ОСОБА_1. на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме: стягнути з нього на користь відповідачки аліменти на сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 3 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 березня 2018 року у складі судді Юзефовича І. О., залишеним без змін постановою апеляційного суду Луганської області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Авалян Н. М., Орлова І. В., Стахової Н. В., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 * 1 762 грн = 176 200 грн).

У пункті 3 частини 1 статті 176 ЦПК України, передбачено, що ціна позову у справах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Ціна позову у цій справі становить 6 * 3 500 грн = 21 тис. грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто справа № 428/13434/17-ц є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Луганської області від 05 липня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскарженя рішення ухвалені у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 05 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель