Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.02.2019 року у справі №750/8099/18

Ухвала

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 750/8099/18

провадження № 61-1293ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати

Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач),

Лесько А. О., Мартєва С. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Чернігівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати шлюб між нимта ОСОБА_1, зареєстрований 06 листопада 1999 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання з повідомленням учасників справи.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

15 лютого 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з такою ж апеляційною скаргою на зазначену вище ухвалу.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України, а апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 березня 2019 року визнано повторне подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на вищевказану ухвалу зловживанням процесуальними правами і до неї застосовано штраф в розмірі 576 грн 30 коп.

29 березня 2019 року ОСОБА_1 втретє звернулася до Чернігівського апеляційного суду з такою ж апеляційною скаргою на цю ж саму ухвалу.

Ухвалами Чернігівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року визнано подання ОСОБА_1 втретє апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі зловживанням процесуальними правами і до неї застосовано штраф в розмірі 1 921 грн, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

10 травня 2019 року ОСОБА_1 вчетверте звернулася до Чернігівського апеляційного суду з такою ж апеляційною скаргою на цю ж саму ухвалу.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвали Чернігівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким повернути матеріали справи позовної заяви позивачу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що справа не підсудна Деснянському районному суду м. Чернігова. Суд не взяв до уваги та не перевірив існування зобов'язань з боку інших осіб, наявність іншого місця проживання відповідача, місця проживання спільної неповнолітньої дитини разом з відповідачем.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків, а саме: доплати судового збору.

У визначений судом строк недоліки касаційної скарги заявником усунено.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини 1 та 2 статті 55 Конституції України). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частин 1 , 2 статті 55, пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України є складовою права кожної особи на звернення до суду.

Право на апеляційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2018 року про відкриття провадження у справі реалізовано ОСОБА_1, за наслідками розгляду апеляційної скарги на вказану ухвалу по суті прийнято постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, в якій апеляційний суд зазначив, що, враховуючи місце проживання (реєстрації) позивача та відповідача, ОСОБА_2 пред'явив позов з додержанням правил альтернативної (за вибором позивача) підсудності справ.

Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово зверталася із апеляційними скаргами на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2018 року повторно.

За вимогами пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Таким чином, наслідки пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України до апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2018 року, яку неодноразово подано повторно, апеляційний суд застосував правильно.

Доводи касаційної скарги є безпідставними.

За приписами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Чернігівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв