Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.02.2019 року у справі №753/15407/17

Ухвала

30 травня 2019 року

м. Київ

справа № 753/15407/17

провадження № 61-1867св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - компанія "Сантен Ой",

представник відповідача -Біцюк Валерій Сергійович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська професійна спілка працівників малого та середнього бізнесу "Єднання", державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу компанії "Сантен Ой"

на рішення Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Колесника О.

М., від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченка М. М., Слюсар Т. А., від 17 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до компанії

"Сантен Ой", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська професійна спілка працівників малого

та середнього бізнесу "Єднання", державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", про визнання наказу про відсторонення незаконним, визнання незаконним й таким, що не підлягає виконанню, попередження про зміну істотних умов праці, зобов'язання допустити до роботи, стягнення невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01 вересня 2006 року він працював у відповідача на посаді менеджера з продукту представництва фірми "Сантен Ой" (Фінляндія) в Україні. У подальшому цю посаду було перейменовано на "провідний фахівець з питань медичної продукції".

10 серпня 2017 року він отримав від директора представництва письмове попередження про зміну істотних умов праці з 11 жовтня 2017 року, а саме: встановлення розміру заробітної плати у сумі 3 200 грн на місяць замість попереднього 57 186,85 грн на місяць. У тексті попередження було відсутнє

будь-яке обґрунтування таких змін, а також номер та дата рішення. У цей же день директор представництва в усній формі повідомив його про відсторонення від роботи. Вважав, що відповідач своїми діями порушив положення КЗпП України, а також Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення його від роботи, визнати незаконним й таким, що не підлягає виконанню, попередження позивача про зміну істотних умов праці від 10 серпня 2017 року, зобов'язати відповідача допустити його до роботи, стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 437
244,70 грн та

50 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2018 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ

від 10 серпня 2017 про відсторонення від роботи провідного фахівця з питань медичної продукції ОСОБА_1. Визнано незаконним й таким, що не підлягає виконанню, попередження про зміну істотних умов праці провідного фахівця з питань медичної продукції ОСОБА_1 від 10 серпня 2017 року. Зобов'язано компанію "Сантен Ой" (Фінляндія) допустити провідного фахівця з питань медичної продукції ОСОБА_1 до роботи та виконання своїх обов'язків у представництві компанії "Сантен Ой" в Україні з окладом у розмірі 71 372 грн. Стягнуто з компанії "Сантен Ой" на користь ОСОБА_1 437 244,70 грн в рахунок невиплаченої заробітної плати за період з 10 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року, а також 3 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зміна істотних умов праці в компанії проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, тому така зміна з урахуванням вказаних конкретних обставин визнається судом неправомірною з покладенням на відповідача обов'язку поновити позивачу попередні умови праці. ОСОБА_1 є членом профспілкової організації, а відповідач до винесення попередження про зміни істотних умов праці не виконав вимоги частини першої, другої

статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу компанії "Сантен Ой" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що висновки суду першої інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства України.

У касаційній скарзі компанія "Сантен Ой" просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не є членом виборного профспілкового органу, а тому на нього не розповсюджуються гарантії, передбачені частинами 1 , 2 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Жоден нормативно-правовий акт України не містить вимогу про те, що наказ по підприємству про зміну істотних умов праці повинен містити обґрунтування таких змін. Відповідач надав належні та допустимі докази на підтвердження наявності змін в організації виробництва і праці, їх причинно-наслідковий зв'язок із зміною істотних умов праці позивача.

До Верховного Суду від компанії "Сантен Ой" надійшла заява про відмову у зв'язку із врегулюванням спору від поданої касаційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року й закриття касаційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Ураховуючи те, що заява про відмову від касаційної скарги подана до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.

При цьому заявнику роз'яснюється, що відповідно до частини п'ятої

статті 398 ЦПК України у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Керуючись статтею 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву компанії "Сантен Ой" про відмову від касаційної скарги задовольнити.

Прийняти відмову компанії "Сантен Ой" від касаційної скарги та закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до компанії "Сантен Ой", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська професійна спілка працівників малого та середнього бізнесу "Єднання", державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв", про визнання наказу про відсторонення незаконним, визнання незаконним та таким, що не підлягає виконанню, попередження про зміну істотних умов праці, зобов'язання допустити до роботи, стягнення невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргоюкомпанії "Сантен Ой" на рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 17 грудня 2018 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович