Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.06.2020 року у справі №467/356/19

Ухвала

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 467/356/19

провадження № 61-8685св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Арбузинська селищна рада Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2020 року

в складі судді Догарєвої І. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 07 травня 2020 рокув складі колегії суддів: Крамаренко Т. В.,

Базовкіної Т. М., Темнікової В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 07 травня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що неточності та помилки у тексті заповіту щодо серії державного акта про право власності на земельну ділянку, яка передається

у спадщину, за обставин цієї справи не можуть бути усунуті шляхом тлумачення заповіту відповідно до положень статей 213, 1256 ЦК України.

У червні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що не можна погодитись із тим,

що тлумачення заповіту судом змінить волю заповідача, оскільки обставини справи не викликають сумніву в тому, що воля заповідача була спрямована саме на заповідання земельної ділянки, а не правовстановлюючого документа

на нього. Відсутність можливості тлумачення змісту заповіту призведе

до неможливості оформлення спадщини, як спадкоємцями за заповітом, так

і спадкоємцями за законом.

Крім того, зазначав про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 335/9398/16-ц

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, в частині обрання ефективного способу захисту порушеного права. Також, заявник послався на пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

У серпні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані рішення залишити без змін. Зазначала, що доводи касаційної скарги

не заслуговують на увагу, оскільки скаржник намагається підмінити природу заповіту і таким чином підмінити сам заповіт.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини 11 статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

справу за позовом ОСОБА_1 до Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про тлумачення заповіту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2020 року

та постанову Миколаївського апеляційного суду від 07 травня 2020 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська