Ухвала

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 311/1832/19

провадження № 61-12784ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікунів та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікунів та стягнення аліментів.

Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони є рідними дідусем та бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дитини - ОСОБА_3 є їхньою донькою. ОСОБА_4 проживає разом з ними та зареєстрована за їх місцем проживання з народження.

Весь цей час дитина перебуває на їх повному їхньому утриманні, мати грошей на потреби онуки не надає. Отримані від держави кошти ОСОБА_3 витрачає на свої потреби. ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на її виконання. Будь-яких перешкод для виконання нею своїх обов'язків вони не чинили. Зокрема неодноразово пропонували їй спілкуватися з дитиною, купувати одяг та харчі, дошкільне приладдя, брати іншу участь у виховання та утриманні дитини. Але цього відповідач робити не бажає, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов'язків. Відповідач не цікавиться розвитком, станом здоров'я дитини, не дбає про її інтереси, крім того вживає наркотики та алкоголь та веде аморальний спосіб життя, та постійним вживанням алкоголю може негативно вплинути на дитину.

Оскільки ОСОБА_3 не піклується про дитину, вживає наркотики, веде аморальний спосіб життя, позивачі звернулися до суду з цим позовом, в якому просили позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; призначити їх - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 опікунами онуки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передати її на виховання позивачам; стягнути з ОСОБА_3 на їх користь аліменти на утримання онуки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Призначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 опікунами малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22 травня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення у частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області залишено без задоволення. Заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2020 року у цій справі залишено без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, при позбавленні ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4, приймаючи до уваги надані позивачами у справі чисельні характеризуючі матеріали, медичні документи на підтвердження свого стану здоров'я, документальні підтвердження їх матеріального та сімейного становища, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині встановлення опіки позивачів щодо малолітньої онуки ОСОБА_4, оскільки це буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

У серпні 2020 року Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області

від 06 лютого 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 опікунами зазначеної дитини.

Касаційна скарга Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької областіне може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

У пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, призначення опікунів та стягнення аліментів повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак