Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.09.2019 року у справі №202/3243/18

Ухвала

02 вересня 2019 року

місто Київ

справа № 202/3243/18

провадження № 61-16186ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.

Дніпропетровська від 24 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальності "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 січня 2016 року № 8731014202 у розмірі 44 051,13 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором у розмірі 44
051,13 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року залишено без змін.

ОСОБА_1 23 серпня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Ціна позову у цій справі про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 44 051,13 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100=192 100,00 грн).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила, що судове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, суди неповно з'ясували фактичні обставини справи та не дослідили і не надали належної оцінки доказами. Заявник зазначає, що суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії малозначної та проводив її розгляд за загальними правилами. Вважає, що відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України цивільна справа має виняткове значення, оскільки пов'язана з порушенням права заявника на власність, а сума позову неспівмірна його доходам.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Відповідно до пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Доводи заявника, що цивільна справа має виняткове значення, Верховний Суд відхиляє, оскільки із доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не встановлено винятків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За загальним правилом, що застосовується до малозначних справ, рішення суду апеляційної інстанції у ній є остаточним та не підлягає подальшому перегляду та перевірці на предмет його правомірності та обґрунтованості.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний