Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.07.2019 року у справі №334/3852/18

Ухвала

27 травня 2019 року

м. Київ

справа № 334/3852/18

провадження № 61-9627ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.

Запоріжжя від 30 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, в якому просили суд стягнути з відповідача на їх користь аліменти у розмірі ј частки усіх видів заробітку на кожного з позивачів, щомісяця, починаючи з моменту звернення до відповідача з письмовою вимогою від 01 жовтня 2017 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

07 травня 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1, ОСОБА_2 направили касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року визначено в розмірі 1 921,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

З урахуванням положень наведеної норми закону, а також, враховуючи, що позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь аліменти у розмірі ј частки усіх видів заробітку на кожного з позивачів, щомісяця, починаючи з моменту звернення до відповідача з письмовою вимогою від 01 жовтня 2017 року, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн Х 100 = 192 100,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа має виняткове значення для позивачів, оскільки вони перебувають у скрутному матеріальному становищі.

Однак Верховним Судом перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у малозначній справі та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько