Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.12.2020 року у справі №216/511/19

Ухвала

30 листопада 2020 року

місто Київ

справа № 216/511/19

провадження № 61-17275ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 рокупро відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист прав споживачів, у якому просила суд визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") щодо нарахування неіснуючої заборгованості у розмірі 2 341,50 грн незаконними та агресивними; скасувати незаконно нараховану заборгованість у сумі 2 341,50 грн; стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5 000,00
грн.

Також у травні 2019 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи будь-якій особі вчиняти дії щодо припинення, обмеження газопостачання або розподілу природного газу до будівлі АДРЕСА_1.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_1 19 листопада 2020 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

У відкритті касаційного провадження на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 та 2 статті 406 ЦПК України.

Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у

частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвали суду щодо відмови у забезпеченні позову зазначені у пункті 4 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс) зроблено висновок, що "з огляду на відсутність у пункті 2 частини 1 статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини 1 статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав (пункт 17 постанови)".

Таким чином, за змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, ухвали суду першої інстанції та постановлені за результатами їх перегляду судові рішення апеляційного суду з питань щодо відмови у забезпеченні позову, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, ухвала Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року та ухвалена за результатами її перегляду постанова Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року щодо відмови у забезпеченні позову, не переглядаються в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України.

Керуючись частиною 1 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 рокупро відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про захист прав споживачів.

Копію ухвали разом направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко