Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.07.2018 року у справі №727/2181/18

Ухвала

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 727/2181/18

провадження № 61-35939ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на судові рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення шкоди залиттям квартири і завданням інших пошкоджень квартири,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 07 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано для усунення недоліків строк п'ять днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 29 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1. визнано неподаною та повернуто заявнику.

21 травня 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на судові рішення у вказаній справі без зазначення того, які саме рішення він оскаржує.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з вини відповідачів у справі відбулося залиття його квартири, прокуратурою Шевченківського району міста Чернівці було встановлено, що відповідачі ображали ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрожували фізичною розправою, також в результаті протиправних дій зі сторони ОСОБА_3 було відкрито кримінальне провадження.

Верховний Суд дослідив подану касаційну скаргу, за результатами чого дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

У пункті 4 частини 4 статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не навів згаданих підстав касаційного оскарження, не зазначив, які саме норми матеріального права були неправильно застосовані або які норми процесуального права були порушені судом і в чому полягають ці порушення. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до неправомірних дій відповідачів у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 07 березня 2018 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук