Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 03.02.2020 року у справі №369/6332/19 Ухвала КЦС ВП від 03.02.2020 року у справі №369/63...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.02.2020 року у справі №369/6332/19



УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 369/6332/19

провадження № 61-1894ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Слаф Реагент", ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс") звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Слаф Реагент" (далі - ТОВ "Слаф Реагент"), ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 13 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про закриття провадження у справі.

Не погоджуючись із указаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року повернуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2019 року в справі за позовом ТОВ "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс" до ТОВ "Слаф Реагент", ОСОБА_1, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, з підстав визначених пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

23 січня 2019 року до Верховного Суду звернувся представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду

від 23 грудня 2019 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Представник заявника просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної ухвали апеляційного суду заявником отримано 26 грудня

2019 року, що підтверджується копією конверта Київського апеляційного суду.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи те, що скаргу подано 23 січня 2020 року тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 390 ЦПК України, а клопотання заявника про поновлення строку - задоволенню.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Статтею 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Ухвала про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не входить до переліку ухвал, що вказані у статті 353 ЦПК України.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про неможливість перегляду в апеляційному порядку ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2019 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та наявність підстав для повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, є законним.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 761/23218/17 (провадження № 14-172цс19) вказано, що "обмеження права на апеляційне оскарження ухвал окремо від рішення щодо суті спору є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати безперспективність такого оскарження. Передбачені процесуальним законом обмеження права на окреме оскарження судових рішень, в тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції щодо ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду вказаної заяви про перегляд заочного рішення не нівелюють для учасника судового процесу можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ настільки, щоб завдати шкоди самій суті цього права".

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що "право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення".

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК Україниу справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2, строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Слаф Реагент", ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати