Історія справи

Ухвала ККС ВП від 29.01.2020 року у справі №760/33358/19

УХВАЛА

іменем України

28 січня 2020 року

м. Київ

справа № 760/33358/19

провадження № 51-370ск20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів Наставного В. В., Яковлєвої С. В.,

розглянув касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Лаєвського В. В. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 6 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 грудня

2019 року.

Встановлені обставини

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 6 грудня

2019 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1, поданої її адвокатом, на бездіяльність слідчого Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві.

Київський апеляційний суд ухвалою від 24 грудня 2019 року залишив без задоволення апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Лаєвського В. В. на зазначене рішення слідчого судді.

Суть питання

У касаційній скарзі представник потерпілої Лаєвський В. В. посилається на незаконність рішень слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва

від 6 грудня 2019 року та Київського апеляційного суду від 24 грудня

2019 року через істотні порушення кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотиви Верховного Суду

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо стосовно умов прийнятності скарги.

Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищої інстанції в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 19, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначені норми гарантують право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду є судом права і перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі касаційних скарг, поданих у порядку та у строки, які встановлено Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", на судові рішення, що підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку

не підлягають.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, представник потерпілої Лаєвський В.

В. звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді,

а також на ухвалу суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу слідчого судді, тобто на судові рішення, які відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК не підлягають оскарженню в касаційному порядку, тому Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст. 424 КПК та відповідно до п. 1 ч. 2

ч. 4 ст. 424 КПК відмовити скаржникові у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Лаєвського В. В. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 6 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. В. Матієк В. В. Наставний С. В. Яковлєва