Історія справи

Ухвала ККС ВП від 24.11.2019 року у справі №602/181/18

Ухвала

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 602/181/18

провадження № 51-5774 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого - Святської О. В.,

суддів: Вус С. М., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року,

встановив:

До Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, .

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху, та надати строк для усунення недоліків.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 433 КПК, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується ст. 438 КПК .

Тому при оскарженні судових рішень, у касаційній скарзі має бути вказано на конкретні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

У порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга не містить конкретного прохання до суду касаційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 436 КПК.

Крім того, слід звернути увагу, що доводи касаційної скарги щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ч. 1 ст. 429 КПК , постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 429 КПК , у межах строку на касаційне оскарження.

Слід зазначити, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" скаржник має право на отримання безоплатної вторинної допомоги, в тому числі для складення документів процесуального характеру.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. В. Святська С. М. Вус А. О. Чистик