Історія справи

Ухвала ККС ВП від 23.04.2020 року у справі №157/1425/18

Ухвала

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 157/1425/18

провадження № 51-1960ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 червня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 січня 2020 року щодо нього,

встановив:

Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу засудженого, у зв'язку з недотриманням вимог статті 427 КПК України, залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

На виконання ухвали ОСОБА_1 направив касаційну скаргу у новій редакції, однак зазначених в ухвалі недоліків не усунув.

З касаційної скарги убачається, що засуджений не усунув порушення

п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, а саме посилаючись, на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень не наводить конкретних норм права порушених судами першої та апеляційної інстанцій, а також не вказує в чому таке порушення полягає.

При цьому, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким надає власну оцінку, відмінну від оцінки наданої судами, невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Окрім цього, усуваючи недоліки касаційної скарги, засудженим змінено вимогу до суду касаційної інстанції, яка не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України.

Так, ОСОБА_1. просить скасувати вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 червня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 січня 2020 року і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції, тобто порушує перед судом альтернативну вимогу, що позбавляє можливості встановити його позицію щодо результатів касаційного розгляду.

З урахуванням наведеного, відсутність у касаційній скарзі належного обґрунтування підстав, передбачених у ст. 438 КПК України, а також вимоги, яка узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне повернути засудженому ОСОБА_1 касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 червня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 січня 2020 року щодо нього повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський М. І. Ковтунович С. Б. Фомін