Історія справи

Ухвала ККС ВП від 02.11.2020 року у справі №755/8432/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 755/8432/18

провадження № 51-5241 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.,

суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040004899,

встановив:

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Нове Полтавської області, Оржицького району, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1, раніше судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (в редакції ~law13~ від 26.11.2015) у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 19 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року та з 9 вересня 2019 року по 16 грудня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення на один день позбавлення волі.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 19 травня 2018 року, приблизно о 02:30 год., перебував на території ПКіВ "Гідропарк", де побачив раніше невідому йому жінку ОСОБА_2, у якої на плечі знаходилась жіноча сумка, та у нього в цей момент виник злочинний умисел на повторне відкрите заволодіння чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 обома руками штовхнув ОСОБА_2, яка внаслідок цього впала спиною на землю та зірвав з її плеча належну їй жіночу сумку, в якій знаходилися: мобільний телефон "Samsung Galaxy J7" та мобільний телефон "Nokia X2". Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, вказаними діями завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5820 гривень.

УхвалоюКиївського апеляційного суду від 24 червня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить зменшити міру покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд послався на тяжкість вчиненого злочину, що згідно зі ст. 12 КК є тяжким, відсутність пом'якшуючих обставин та обставин, що його обтяжують, та призначив йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке не є максимальним у межах санкції вказаної норми.

Згідно з приписами ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Однак, повною мірою врахувавши всі обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, оскільки з урахуванням даних про особу винного, який не має стійких соціальних зв'язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив новий корисливий злочин, а тому його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 у частині суворості призначеного покарання та з зазначенням докладних мотивів ухваленого рішення обґрунтовано залишив вирок без змін.

Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через його суворість колегія суддів не вбачає. Відсутні такі підстави і в касаційній скарзі засудженого.

Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та копій судових рішень не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Враховуючи викладене і керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко І. В. Іваненко С. Б. Фомін