Історія справи
Ухвала ККС ВП від 26.09.2019 року у справі №127/675/18

Ухвала09 жовтня 2019 рокум. КиївСправа № 127/675/18Провадження № 51-3723 ск 19головуючого Чистика А. О.,суддів Бородія В. М., Булейко О. Л.,розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року стосовно ньоговстановив:21 серпня 2019 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам пунктів
3,
4,
6 ч.
2, ч.
3 статті
427 Кримінального процесуального кодексу України (далі
КПК України) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги засуджений подав доповнення до апеляційної скарги, проте приписів ст.
427 КПК України не дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом самої касаційної скарги не усунув, оскільки, сформульовані в касаційній скарзі вимоги так і не узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, якими він наділений згідно ч.
1 ст.
436 КПК України.У зв'язку з тим, що засуджений в установлений строк не усунув недоліків касаційної скарги, про які було зазначено в ухвалі Суду від 21 серпня 2019 року, касаційну скаргу відповідно до п.
1 ч.
3 ст.
429 КПК України необхідно повернути.Згідно із ч.
4 ст.
429 КПК України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, в порядку, передбаченому ч.
4 ст.
429 КПК України.Керуючись п.
1 ч.
3 ст.
429 КПКУкраїни, Судпостановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року стосовно нього - повернути.Ухвала оскарженню не підлягає.Судді:А. О. Чистик В. М. Бородій О. Л. Булейко