Історія справи

Ухвала ККС ВП від 28.01.2020 року у справі №161/16983/17

Ухвала

іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 161/16983/17

провадження № 51-6000 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої Крет Г. Р.,

суддів Григор'євої І. В., Шевченко Т. В.,

розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 серпня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від

30 жовтня 2019 року щодо нього,

встановив:

До Суду 02 листопада 2020 року надійшла касаційна скарга засудженого із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень щодо нього. На обґрунтування свого прохання засуджений зазначив, що він ізольований від суспільства, не мав зв'язку із своїми захисниками Урином О. І. та Стасюком В. Я., які неналежно виконували свої обов'язки. Також засуджений посилається на карантинні обмеження.

Суд, перевіривши доводи викладені в клопотанні дійшов висновку про те, що воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.

ОСОБА_1 31 січня 2020 року звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, однак вона не відповідала вимогам ст. 427 КПК, а тому ухвалою від

05 лютого 2020 року була залишена без руху, а в подальшому ухвалою від 05 березня 2020 року була повернута заявнику через невідповідність вимогам закону.

Таким чином, подання засудженим до Суду попередньої касаційної скарги підтверджує, що він скористався своїм правом на оскарження судових рішень щодо нього до суду касаційної інстанції.

Посилання засудженого на те, що він пропустив строк на подачу касаційної скарги, яка б відповідала вимогам закону через належне надання йому правової допомоги

є безпідставними. Із копій судових рішень вбачається, що правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 надавали захисники Урин О. І. і Стасюк В. Я. При цьому, захисник Стасюк В. Я. в інтересах засудженого подав касаційну скаргу, яка ухвалою від 24 січня 2020 року була залишена без руху, а в подальшому ухвалою від 18 лютого 2020 року повернута заявнику через невідповідність вимогам закону.

Безпідставними є також посилання засудженого на запровадження карантинних заходів у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції, оскільки вирок суду набрав законної сили ще до запровадження таких заходів.

Зважаючи на викладене підстав для задоволення клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд не вбачає. Тому в силу п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга разом з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 серпня 2018 року та ухвали Волинського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року щодо нього відмовити, а касаційну скаргу засудженого на вказані судові рішення разом із усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. Р. Крет І. В. Григор'єва Т. В. Шевченко