Історія справи

Ухвала ККС ВП від 04.06.2020 року у справі №639/5296/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 639/5296/19

провадження № 51-2651ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Бородія В. М.,

суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року

та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання (скарги) ОСОБА_1

в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на дії та бездіяльність адміністрації ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржила

її в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року відмовлено

у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, оскільки скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про перевірку вказаних ухвал місцевого та апеляційного судів в касаційному порядку. Водночас

ОСОБА_1 просить поновити їй строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішенння, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи

та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 310 КПК, оскарження ухвал слідчого судді здійснюється

в апеляційному порядку. Тобто, касаційне оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.

Крім того, згідно положень ст. 424 КПК рішення слідчого судді не можуть бути предметом перевірки судом касаційної інстанції, а тому суд касаційної інстанції не наділений правом реалізувати свої повноваження, передбачені ст. 424 КПК щодо таких судових рішень.

У зв'язку з цим оскарження ОСОБА_2 в касаційному порядку ухвали слідчого судді не ґрунтується на законі.

Що стосується доводів касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду, то колегія суддів дійшла такого висновку.

Частиною 1 ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.

Крім того, у силу приписів ч. 3 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора

в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених ч. 3 ст. 307 КПК , про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення

про підозру.

Разом з тим, згідно із ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК .

Як правильно зазначено апеляційним судом, до передбаченого ст. 309 КПК переліку не входить оскарження ухвали слідчого судді в порядку статті 206 КПК.

Крім того, об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду

у постанові від 27 травня 2019 року у провадженні № 51-7276кмо18

(справа № 766/22242/17) дійшла висновку, що оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому

ст. 309 КПК, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

З такою позицією погоджується і колегія суддів, вважає непереконливими доводи скаржника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За правилами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, і відмовивши у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, та з огляду на правовий висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог ч. 2 ст. 428 КПК.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді

Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року

та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Бородій М. В. Мазур А. О. Чистик