Історія справи

Ухвала ККС ВП від 04.10.2020 року у справі №200/11545/19

Ухвала

30 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 200/11545/19

провадження № 51-4652 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О. П.,

суддів Остапука В. І., Щепоткіної В. В,

розглянувши касаційну скаргу захисника Іванової В. М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та надано десятиденний строк для усунення недоліків.

У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції зазначено про необхідність належного обґрунтування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуло б за собою безумовне скасування судових рішень, а також викладення вимог до суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.

На виконання ухвали касаційного суду захисник Іванова В. М. подала нову касаційну скаргу, перевіривши яку, суд установив, що зазначених в ухвалі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року недоліків не усунуто.

Так, у повторно поданій касаційній скарзі захисник не обґрунтувала у чому саме полягали істотні порушення процесуального закону, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судових рішень, і чому їх (ці порушення) слід відносити до безумовних підстав для їх скасування, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК, при цьому заперечує відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, вказує на неповноту судового розгляду, недостовірність доказів, що згідно з вимогами статей 433 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга захисника знову не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Так, оспорюючи вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року, і порушуючи питання про їх скасування, Іванова В. М. просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, що не узгоджується з приписами ст. 436 КПК.

Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність чітких вимог касаційної скарги та їх правового обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК та зважаючи на те, що захисник недоліків касаційної скарги не усунув, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Частина 4 ст. 429 КПК передбачає, що залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому Частина 4 ст. 429 КПК , у межах строку на касаційне оскарження

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Іванової В. М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2020 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Ємець В. І. Остапук В. В. Щепоткіна