Історія справи

Ухвала КГС ВП від 31.03.2020 року у справі №914/1327/18

УХВАЛА

30 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1327/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 (головуючий суддя Рим Т. Я., судді Запотічняк О. Д., Трускавецький В. П. )

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 (головуючий суддя Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б. )

у справі № 914/1327/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області

до Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1) Дрогобицьке дочірнє лісогосподарське підприємство "Галсільліс", 2) Галицька державна лісовпорядна експедиція і 3) ОСОБА_1

про стягнення 1 012 771,42 грн

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, позовні вимоги задоволено повністю.

06.03.2020 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 914/1327/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.03.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 914/1327/18 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України та узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини.

Положеннями частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення у розмірі 1 012 771,42 грн, що менше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 році (2 102 грн х 500 = 1 051 000 грн).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а ", "б ", "в ", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи. Ці доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім цього, Верховний Суд зазначає, що необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Господарські суди встановили наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у видачі лісорубних квитків та здійсненні рубки лісу на території, що належить іншому лісокористувачу; шкоди; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже незаконна рубка лісу спричинила втрату лісових ресурсів; вини (відповідач не довів відсутності своєї вини у проведенні рубок відповідно до вимог частини 2 статті 1166 ЦК України).

На підставі встановлених обставин (їх встановлення перебуває поза межами розгляду справи судом касаційної інстанції) суди попередніх інстанцій очевидно правильно застосували норми лісового, природоохоронного та цивільного законодавства (зокрема, положення Глави 82 ЦК України "Відшкодування шкоди") та дійшли до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, є обґрунтованими.

За таких обставин, Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і тому відмовляє у такому відкритті, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 914/1327/18.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил