Історія справи

Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №910/5281/14
Ухвала КГС ВП від 03.02.2019 року у справі №910/5281/14

УХВАЛА

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5281/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Жук Г. А., Дикунська С. Я.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2018 (суддя Лутак Т. В. ) у справі № 910/5281/14

за заявою Міністерства оборони України

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2015 у справі № 910/5281/14

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Параллакс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача-1 - Фонду державного майна України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача-2 - Комунального підприємства Київської обласної ради "Бородянське бюро технічної інвентаризації"

про витребування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2019 Міністерство оборони України повторно подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2018 у справі № 910/5281/14 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2019 касаційну скаргу Міністерства оборони України у справі № 910/5281/14 залишено без руху з підстав, що скаржником в клопотанні про поновлення строку не зазначено із-за яких саме причин він звернувся із касаційною скаргою через 37 днів з дати вручення ухвали Верховного Суду від 11.03.2019 про повернення первісної касаційної скарги та не наведено достатньо обґрунтування поважності причин пропуску строку, та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що зумовили неможливість звернутися з касаційною скаргою протягом розумного строку. Вказаною ухвалою надано скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання суду касаційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку.

Ухвалу суду від 27.05.2019 отримано Міністерством оборони України - 05.06.2019, що підтверджується випискою з сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень.

14.06.2019 Міністерством оборони України надіслано на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, в тексті якої міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що ухвала Верховного Суду від 31.01.2019, якою вперше подану касаційну скаргу залишено без руху, для виконання надійшла до відповідального підрозділу - Головного управління майна та ресурсів 13.02.2019 про що свідчить відбиток вхідного штампу та те, що безпосередній виконавець, на якого було покладено юридичний супровід даної справи, захворів та був госпіталізований до лікувального закладу Міністерства оборони України, про що свідчить витяг з Наказу від 12.02.2019 № 28 (по стройовій частині). Крім того, особовий склад юридичного відділу, на який покладено обов'язок юридичного супроводу даної справи, неодноразово залучався до складу сил та засобів операції об'єднаних сил на Сході України. Чисельність особового складу юридичного відділу складає 7 осіб, з яких одна людина захворіла, три були у відряджені та ще дві виконували завдання у складі сил та засобів ООС. Таким чином, у зв'язку з хворобою безпосереднього виконавця в юридичному відділі не було наявних сил та засобів для забезпечення подання касаційної скарги у встановлений судом строк.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної касаційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються касаційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання касаційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, які не може бути розцінено судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили усунути недоліки касаційної скарги та подати невідкладно повторну касаційну скаргу після отримання
19.03.2019 ухвали Верховного Суду від 11.03.2019 про повернення первісної касаційної скарги скаржником, до матеріалів вказаного клопотання не надано.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Недоліки вперше поданої касаційної скарги усувалися скаржником у строк, що перевищує строк касаційного оскарження, незважаючи на те що усунення таких недоліків потребує менше часу ніж на підготовку подачі касаційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та належних доказів поважності причин пропуску, та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною подання повторно касаційної скарги через 37 днів з дати вручення ухвали від 11.03.2018, у зв'язку з чим, колегія суддів визнає наведені в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

При цьому, колегія суддів не вважає обставини, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки, звертаючись до касаційного суду, скаржник допускав недоліки при зверненні з касаційною скаргою, що мають суб'єктивний характер та залежали лише від самого скаржника.

Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від
26.07.2018 у справі № 910/5281/14 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги у справі № 910/5281/14.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від
26.07.2018 у справі № 910/5281/14.

3. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 248/7 від
08.01.2019 на суму 10572,00 грн, іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Міщенко І. С.