Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.10.2018 року у справі №922/1486/18

УХВАЛА

30 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1486/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.09.2018 (головуючий суддя Слободін М. М., судді Тихий П. В., Сіверін В. І.) у справі № 922/1486/18 Господарського суду Харківської області

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" через Східний апеляційний господарський суд повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 922/1486/18.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 922/1486/18.

Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" вже подавалась касаційна скарга на оскаржуване судове рішення, проте ухвалою Верховного Суду від 19.10.2018 було повернуто касаційну скаргу на підставі статті 304 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, проте включається до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі не належить до переліку ухвал, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.

Отже, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку, проте ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі, не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Згідно з частиною 2 статті 304 Господарського процесуального кодексу України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 922/1486/18 на підставі статті 304 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, проте включається до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права наЗакону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Суд звертає увагу відповідача на те, що у разі, якщо будь-які зловживання сторони продовжаться, Судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, що передбачені процесуальним законом за такі дії.

Чергове подання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" касаційної скарги на судове рішення, яке не підлягає касаційного оскарження, з численними недоліками (відсутній документу на підтвердження сплати судового збору (п.2 ч. 4 ст.292 ГПК) та доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам справи (ст. 291 ГПК) може свідчити про зловживання скаржником своїми процесуальними правами, тому Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" на те, що у разі вчинення в подальшому дій, які свідчитимуть про зловживання процесуальними правами, суд має право вжити заходів впливу.

У зв'язку з наявністю підстав для повернення касаційної скарги, клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.

Керуючись статтями 234, 287, 304 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 922/1486/18 не приймати до розгляду і повернути.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Міщенко І. С.