УХВАЛА

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/707/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників судовового процесу не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017

(головуючий - Данко Л.С., судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2017

(суддя Іванчук С.В.)

у справі №914/707/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції

до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про зміну розміру орендної плати та визнання протиправним нарахування індексації орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов'язання змінити розмір орендної плати у договорі оренди нерухомого майна №Л-9799-15 від 14.09.2015 на 1 грн в рік шляхом внесення змін, а саме, п. 5.1 договору викласти в новій редакції: "5.1. розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 1 грн в рік без ПДВ" та визнати протиправним нарахування індексації орендної плати, проведеної Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з січня 2016 року.

Вимога позивача щодо внесення змін до договору оренди нерухомого майна обґрунтована тим, що Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції здійснює підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань. Відтак, на переконання позивача, зважаючи на норми частини 1 та 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та пункт 10 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786, він має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, із визначенням орендної плати в розмірі 1 грн на рік.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2017 у справі №914/707/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції задоволено частково.

Зобов'язано Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради змінити розмір орендної плати у договорі оренди нерухомого майна №Л-9799-15 від 14.09.2015 на 1 грн в рік шляхом внесення змін, а саме, викласти п.5.1 договору в запропонованій позивачем редакції. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі №914/707/17, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить такі рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law13~ від
03.10.2017, який набрав чинності з 15.12.2017, встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, що оскаржуються, ґрунтуються на такому.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до п.2.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України №56 від 16.02.2017, одним із видів діяльності ПАТ "Укрпошта" є, зокрема, розповсюдження періодичних друкованих видань за передоплатою, здійснення видавничої діяльності, видання газет, журналів та інших видів видавничої діяльності.

Згідно з п.2.2 Положення про Львівську дирекцію УДППЗ "Укрпошта" (зі змінами та доповненнями), затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 09.11.2015 №862, аналогічний вид діяльності здійснює і позивач.

Зазначивши, що одним із видів діяльності позивача є розповсюдження періодичних друкованих видань за передоплатою, суди дійшли висновку, що позивач є суб'єктом, який здійснює підтримку засобів масової інформації, на якого поширюється дія частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.1997 №540/97-ВР, та який має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, із визначенням орендної плати в розмірі 1 грн на рік.

Врахувавши також правову позицію Верховного Суду України у справах №920/49/14 та № 920/55/14, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-9799-15 від 14.09.2015 шляхом встановлення орендної плати за приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 69 загальною площею 64,7 кв. м. у сумі 1 грн на рік.

У зазначених постановах Верховний Суд України розглянув питання застосування частин 1 та 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 по справі №920/49/14 суд зазначив таке: "поширення заходів державної підтримки засобів масової інформації на підприємства зв'язку пов'язано лише зі здійсненням підприємствами зв'язку діяльності з розповсюдження періодичних друкованих видань, зазначених у частинах 1 та 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". Отже, згідно з пунктом 10 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, зокрема, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, становить 1 грн. З огляду на викладене Вищий господарський суд України безпідставно погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що позивач, здійснюючи підтримку засобів масової інформації, шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, не має права на отримання в оренду комунального майна, на тих самих умовах, що і бюджетні установи, із визначенням орендної плати в розмірі 1
грн на рік.. порушене право позивача відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України - захисту шляхом визнання за УДППЗ "Укрпошта" права на укладення договору оренди нерухомого майна в порядку, встановленому для бюджетних установ зі встановленням орендної плати у розмірі 1 грн на рік, відповідно до статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"."

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Колегія суддів не погоджується з висновком Верховного Суду України, здійсненим у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №920/49/14 та вважає за необхідне відступити від нього з таких підстав.

1. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.1997 №540/97-ВР визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів.

Визначені Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" норми державної підтримки застосовуються до всіх засобів масової інформації, які діють відповідно до Конституції України, незалежно від їх ідеологічного і політичного спрямування та від форм власності, крім засобів масової інформації, зазначених у частині 3 цієї статті (ч.1 ст.2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів").

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" норми частини 2 статті 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" поширюються також на телерадіоцентри та підприємства поліграфії і зв'язку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації.

Водночас, частина 3 статті 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"визначає, що не застосовуються норми державної підтримки до засобів масової інформації: рекламного характеру; еротичного характеру; заснованих за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких входять виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення; заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства; в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації.

В частині 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" врегульовано, що державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Правовий аналіз частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" у сукупності з іншими положеннями частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"одавчого акта свідчить про те, що її застосування до спірних правовідносин у справі, що розглядається, можливе за умови з'ясування та встановлення таких обставин:

1) Які суб'єкти відповідно до норм чинного законодавства віднесені до підприємств зв'язку та власне чи є Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції таким підприємством?

2) Чи розповсюджує Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції в орендованому у відповідача приміщенні, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 69, державні та комунальні періодичні видання та періодичні видання, засновані об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами?

3) Чи розповсюджує Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції в орендованому у відповідача приміщенні, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 69, періодичні видання засобів масової інформації, які не належать до тих, до яких не застосовуються норми державної підтримки згідно з вказаною вище ч.3 ст.2 Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

На переконання колегії суддів, без з'ясування зазначених обставин застосування до спірних правовідносин у цій справі ч.3 ст.6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" є передчасним. Сама лише належність орендаря до певної категорії осіб, в статутній діяльності яких передбачено діяльність із розповсюдження періодичних друкованих видань, не може означати автоматичного встановлення певної орендної ставки для конкретного приміщення.

2. Судами встановлено, що розмір орендної плати у Договорі №Л-9799-15 від
14.09.2015 визначено сторонами на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007.

У п.3.4 зазначеної Методики врегульовано, що у випадках суміщення орендарем видів діяльності, застосовується величина орендної ставки згідно з цільовим призначенням відповідної частини орендованої площі. Відповідно до п.4.1.

Методики розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними, громадськими та благодійними організаціями, які утримуються за рахунок місцевого бюджету, комунальними телерадіорганізаціями, редакціями комунальних періодичних видань, науково-дослідними установами, навчальними закладами, підприємствами зв'язку, що розповсюджують виключно вказані видання, комунальними підприємствами, установами, організаціями, власником яких є Львівська міська рада, становить 1 грн за рік (без ПДВ).

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про скасування зазначених положень Методики чи визнання їх недійсними у встановленому законом порядку.

У п.2.1 Договору №Л-9799-15 від 14.09.2015 позивач та відповідач погодили, що цільове призначення об'єкта оренди - для відділення поштового зв'язку.

Таким чином, критерієм встановлення розміру орендної плати для конкретного об'єкта оренди, окрім статусу орендаря, повинні бути і інші умови, зокрема, але не виключно, цільове призначення, за яким використовується такий об'єкт оренди, здійснення в орендованому приміщенні відповідної діяльності, на яку поширюється дія норм зазначених положень закону, площа, на якій здійснюється така діяльність тощо.

3. Договір оренди є укладеним з дати його підписання сторонами та відповідно до п.4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" його умови є чинними на весь строк дії і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що позивач та відповідач, уклавши договір №Л-9799-15 від 14.09.2015, погодили усі його істотні умови, зокрема, і розмір орендної плати.

Позивач погодився з умовами договору №Л-9799-15 від 14.09.2015 та протягом 2015 року виконував їх.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст.627 Цивільного кодексу України). Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України). Приписи статті 629 Цивільного кодексу України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відтак, на переконання колегії суддів, під час вирішення спору у цій справі слід враховувати не тільки загальне положення частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", як зазначено у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №920/49/14, а й конкретні умови договору, погоджені сторонами, та рішення органів місцевого самоврядування, на підставі яких власник комунального майна розпоряджається такими об'єктами відповідно до закону за своєю волею.

4. Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від
02.11.2004, справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом (ч.2 ст.318 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності (частини 1, 2, 3, 6 ст.319 Цивільного кодексу України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що тлумачення та застосування положення частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" слід здійснювати у взаємозв'язку з встановленими судом конкретними обставинами справи, пов'язаними з передачею об'єктів нерухомого майна комунальної власності в оренду суб'єктам, діяльність яких, серед іншого, передбачає можливість розповсюдження періодичних друкованих видань.

Зазначене не суперечить меті частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"одавчого акта, якою є визначення порядку регулювання та надання державної підтримки засобам масової інформації (ч.5 ст. 2 Закону), а також відповідає положенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та згаданим вище нормам цивільного законодавства. Отже, колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанції про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції у цій справі.

Зважаючи на викладене вище, керуючись підпунктом 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, статтями 234, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Справу №914/707/17 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко