Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.08.2020 року у справі №910/13168/19

УХВАЛА

26 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13168/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. і Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2019 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"

до Міністерства оборони України

про внесення змін та доповнень до договору,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №910/13168/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020: касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 зі справі №910/13168/19 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 7 684 грн., та у зв'язку з тим, що у касаційній скарзі не зазначено передбачені абзацом першим частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

14.08.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство оборони України направило на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги. Скаржником подано докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/13168/19 у сумі 7 685,50 грн., а саме - платіжне доручення від 01.07.2020 №403/1/93.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник має вказати висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору; або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини 1 , 3 статті 310 ГПК України.

Однак у поданій касаційній скарзі та в заяві про усунення недоліків Міністерство оборони України знову не посилається на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у частині 2 статті 287 ГПК України, а саме: не вказує, в чому саме полягає невірне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій із обґрунтованим посиланням на постанову Верховного Суду, в якій викладений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не була врахована судами при ухваленні оскаржуваних рішень (або посилання на необхідність відступлення від такого висновку, чи посилання на відсутність такого висновку суду, чи обґрунтування того, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частині 2 статті 287 ГПК України).

Таким чином, Міністерство оборони України не усунуло усіх недоліків раніше поданої касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Наведене є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною 5 статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 зі справи № 910/13168/19 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов