Історія справи
Ухвала КГС ВП від 07.02.2021 року у справі №910/15926/19

УХВАЛА24 лютого 2021 рокум. КиївСправа № 910/15926/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Стратієнко Л. В. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Кондратова І. Д.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро",на рішення Господарського суду міста Києва(суддя - Борисенко І. І.)
від 11.06.2020,та постанову Північного апеляційного господарського суду(головуючий - Тарасенко К. В., судді - Іоннікова І. А., Разіна Т. І.)від 21.10.2020,у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро"про тлумачення умов договору,ВСТАНОВИВ:30.12.2020 ТОВ "Інкріс-Агро" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №910/15926/19 до суду касаційної інстанції.Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2021 касаційну скаргу ТОВ "Інкріс-Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №910/15926/19 залишено без руху на підставі частини
2 статті
292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не було зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею
287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав). При цьому, скаржник посилався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, проте чітко не визначав, який саме висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення та не зазначав норму права, єдину практику застосування якої необхідно врахувати/сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та не обґрунтовував, в чому полягає непогодження із ним, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень та виконанням вимог процесуального закону.
17.02.2021 до Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт
1 частини
2 статті
287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає що судами попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосовано статтю
213 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2017 у справі №905/2432/16.Проте, суд зауважує, що посилання на висновки, які були зроблені Вищим господарським судом України у його постанові є безпідставним, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі статтю
213 Цивільного кодексу України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду (Верховного Суду України), в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 статтю
213 Цивільного кодексу України). У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований саме у постанові Верховного Суду (Верховного Суду України), а не в постанові Вищого господарського суду України, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.Статтею
292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених Статтею
292 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення Статтею
292 Господарського процесуального кодексу України, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.Згідно з частиною
4 статті
174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.Відповідно до приписів статті
292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статті
292 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.Отже, Касаційний господарський суд зазначає, що ТОВ "Інкріс-Агро" недоліки касаційної скарги не усунуто.Враховуючи викладене, касаційна скарга ТОВ "Інкріс-Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №910/15926/19 підлягає поверненню на підставі статті
174 та частини
5 статті
292 Господарського процесуального кодексу України.Керуючись статтями
174,
234,
290,
292 Господарського процесуального кодексу України, судУХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 та постанову Пів-нічного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №910/15926/19 повернути без розгляду.2. Копії цієї ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкріс-Агро" та іншим учасникам справи, додані до скарги матеріали та копію касаційної скарги повернути заявниці.3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.4. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №910/15926/19.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. СтратієнкоСудді О. КібенкоІ. Кондратова