Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.02.2020 року у справі №910/15520/18

УХВАЛА

24 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020

у складі колегії суддів: Буравльова С. І. (головуючого), Андрієнка В. В, Суліма В. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ",

2. Державного реєстратора Одеської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровінської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Морозової Ольги Станіславівни

про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
28.01.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу та в частині зупинення провадження у справі № 910/15520/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/15520/18 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Об'єктом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, зокрема, в частині відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Частиною 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвали суду, зокрема, апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених Частиною 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду апеляційної інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу.

Однак ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу не охоплюється дією наведеного вище пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому така ухвала не може бути об'єктом касаційного оскарження.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE", № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від
23.10.1996; "BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN", № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19.12.1997).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZUBAC v. CROATIA", № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05.04.2018).

Таким чином, вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
28.01.2020 у справі № 910/15520/18 в частині відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стосовно ж оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від
28.01.2020 в частині зупинення провадження у справі № 910/15520/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає таке.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За змістом частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд може зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд використав своє право на зупинення провадження у справі.

Конструкція наведених норм не передбачає подвійного тлумачення і їх правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18 в частині зупинення провадження у справі слід відмовити на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 916/1146/17, від 08.04.2019 у справі № 925/49/18 та від 09.07.2019 у справі № 910/12787/17.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 293, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами (у тому числі платіжне доручення № 216 від 05.02.2020 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2 102,00 грн).

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді Л. Й. Катеринчук В. Г. Пєсков