Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.01.2020 року у справі №902/411/19
Ухвала КГС ВП від 23.01.2020 року у справі №902/411/19

?

УХВАЛА

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/411/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019

у справі № 902/411/19

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації

про стягнення 25 949,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації 28.12.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 902/411/19 про повернення апеляційної скарги, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи. Крім того, скаржник просить звільнити останнього від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації у справі № 902/411/19 у контексті оскаржуваного рішення, Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v.
CROATIA" ( № 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано, що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, якою апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2019 у справі №902/411/19 повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, у строк та спосіб визначений ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від
08.11.2019, суд апеляційної інстанції на підставі частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повернув вказану апеляційну скаргу без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 260 ГПК України, застосовуються положення частини 2 статті 260 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Оскільки, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації не усунуло недолік апеляційної скарги, а саме не надало суду докази сплати судового збору, вказані вище обставини були підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 ГПК України, а тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції даної норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Касаційний господарський суд, зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.

У зв'язку з цим, клопотання скаржника про звільнення останнього від сплати судового збору за подання касаційної скарги залишається без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від
09.12.2019 у справі № 902/411/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос