Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.02.2021 року у справі №920/978/19

УХВАЛА

15 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/978/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. - головуючого, Банаська О. О., Ткаченко Н. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумського міського центру зайнятості

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020

у справі № 920/978/19

за позовом Сумського міського центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області

про стягнення 28 164,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Сумський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач) про стягнення 28 164,77 грн, виплачених громадянину як допомогу по безробіттю.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020, позов задоволено повністю. Стягнуто з ГУ ПФУ в Сумській області на користь Сумського міського центру зайнятості 28164,77 грн завданої шкоди, яка складається з виплаченої суми допомоги по безробіттю та 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

03.12.2019 на виконання рішення суду було видано наказ, в якому зазначено, що він дійсний для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили; стягувачем є Сумський міський центр зайнятості, а боржником - ГУ ПФУ в Сумській області.

У серпні 2020 року ГУ ПФУ в Сумській області звернулося до суду із заявою про зупинення виконання за наказом Господарського суду Сумської області від
03.12.2019 у справі №920/978/19 та виправлення помилки у виконавчому документі, вказавши, що наказ дійсний для пред'явлення протягом "трьох місяців" з наступного дня після набрання рішенням законної сили замість - "трьох років" та, відповідно, зупинити виконання за наказом.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.09.2020 у задоволенні заяви ГУ ПФУ в Сумській області про виправлення описки в наказі Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 у справі № 920/978/19 відмовлено. Дію наказу господарського суду Сумської області від 03.12.2019 у справі № 920/978/19 відновлено.

ГУ ПФУ в Сумській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.09.2020 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Північний апеляційний господарський суд від 02.12.2020 ухвалив:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.09.2020 у справі №920/978/19 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.09.2020 у справі №920/978/19 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області про виправлення описки в наказі Господарського суду Сумської області від 03.12.2019, з постановленням нового рішення про задоволення такої заяви.

Заяву Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області від
19.08.2020 (вх. № 2605к від 25.08.2020) про виправлення описки в наказі Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 у справі № 920/978/19 задовольнити.

Виправити помилку в наказі Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 у справі № 920/978/19 вірно вказавши строк для пред'явлення до виконання: "Наказ дійсний для пред'явлення протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили".

В решті апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.09.2020 у справі № 920/978/19 - без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на стягувача. Стягнути із Сумського міського центру зайнятості (40009, Сумська обл., місто Суми, вул. Степана Бандери, будинок 45, код 13996509) на користь Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області (040030, Сумська обл., місто Суми, вул. Пушкіна, будинок 1, код ЄДРПОУ 21108013) 2 102,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Видачу відповідного наказу доручити суду першої інстанції.

Сумським міським центром зайнятості до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, виключивши з резолютивної частини пункт 3.

В обґрунтування доводів посилається на порушення норм процесуального права, зокрема незаконне застосування Північним апеляційним господарським судом статті 129 ГПК України про перерозподіл судових витрат, та застосування вказаної норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від
19.02.2020 у справі № 903/181/19.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції при ухвалені постанови справу суті заявлених і розглянутих позовних вимог не переглядав, не вирішував спір між сторонами, а здійснив виправлення описки суду першої інстанції у виконавчому документі, а тому стягнення із управненої сторони у справі №920/978/19 на користь зобов'язаної сторони судових витрат за апеляційний перегляд процедурної ухвали щодо описки у виконавчому документі суперечить принципу справедливості господарського судочинства.

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.

У касаційній скарзі скаржник просить змінити постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, ухвалену після апеляційного перегляду хвали Господарського суду Сумської області від 03.09.2020 про відмову у задоволенні заяви ГУ ПФУ в Сумській області про виправлення описки в наказі Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 у справі № 920/978/19 в частини розподілу судового збору у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (пункт 3 резолютивної частини постанови).

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа; визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Проте, за приписами пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку

Водночас, виходячи з правового аналізу наведених процесуальних положень, ухвала про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, яка зазначена у пункті 23 частини 1 статті 255 ГПК України не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Звертаючись до Суду з касаційною скаргою скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки в наказі господарського суду, в частині розподілу судового збору, понесеного у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, з посиланням на положення частини 4 статті 129 ГПК України, якою унормовано загальне правило розподілу судових витрат, а саме: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи, що у даному випадку не здійснюється зважаючи на відсутність повноважень у касаційного суду щодо касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, не може бути предметом касаційного перегляду питання щодо розподілу судового збору у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Ураховуючи викладене Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал судів першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, після їх перегляду в апеляційному порядку, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Статтею 296 ГПК України визначені підстави для закриття касаційного провадження.

Втім, хоча стаття 296 ГПК України не містить такої підстави для закриття касаційного провадження, яке помилково відкрите, однак у даному випадку процесуально вірними будуть дії суду касаційної інстанції щодо закриття касаційного провадження у відповідній частині, оскільки касаційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду оскаржуваного судового рішення, у тому числі в оскаржуваній частині, яке не підлягає оскарженню, і у разі касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 27.08.2019 у справі № 913/982/14 та від
10.09.2019 у справі № 914/3604/15).

Суд враховує, що на момент розгляду даної справи існує стала практика Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційного провадження/закриття касаційного провадження за касаційними скаргами, поданими на відсутні в наведеному в пункті 2 частини 1 статті 287 ГПК України переліку ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, недопущення порушення прав інших учасників даної справи Суд приходить до висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою Сумського міського центру зайнятості на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 в частині стягнення судового збору (п. 3 резолютивної частини постанови), ухвалену за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Сумської області про відмову в задоволенні заяви ГУ ПФУ в Сумській області про виправлення описки в наказі Господарського суду Сумської області від 03.12.2019, слід закрити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 та статті 296 ГПК України з огляду на відсутність повноважень у касаційного суду щодо здійснення касаційного перегляду таких судових рішень.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 293, 296 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Сумського міського центру зайнятості на постанову Північного апеляційного господарського суду від
02.12.2020 (в частині стягнення судового збору) у справі № 920/978/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Банасько О. О.

Ткаченко Н. Г.