Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.05.2021 року у справі №910/18127/20

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18127/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Андреїшина І. О.

від 04.02.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мальченко А. О., Чорногуза М. Г., Агрикової О. В.

від 05.04.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

до Державного підприємства "УКРЛІКТРАВИ"

про стягнення 43 020,45 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" 16.04.2021 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
05.04.2021 у справі № 910/18127/20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
21.04.2021 визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.

За розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.04.2021 № 29.3-02/902 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/18127/20 у зв'язку з відпусткою судді Студенця В. І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.04.2021 для розгляду справи визначено склад суду: Баранець О. М. - головуючий, судді - Мамалуй О. О., Кондратова І. Д.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (справа "Мушта проти України" (MUSHTA v. UKRAINE, заява № 8863/06, ЄСПЛ, від 18.11.2010, § 37).

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
05.04.2021, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Державне підприємство "УКЛІКТРАВИ" судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/18127/20.

Разом з тим вказана ухвала суду першої інстанції не входить до переліку ухвал визначеного приписами пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі № 910/18127/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі № 910/18127/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

І. Кондратова