УХВАЛА

15 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Докас"

на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Скрипки І. М. - головуючого, Чорногуза М. Г., Михальської Ю. Б. від 28 лютого 2019 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Докас"

до Київської міської ради

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання договору укладеним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Докас" (29 березня 2019 року) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2019 року у даній справі.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2018 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Докас" про зміну способу та порядку виконання рішення суду; змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року у даній справі.

Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2018 року скасовано; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Докас" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року у справі № 17/386-36/14-51/197-36/114-10/544 відмовлено.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Однак, ухвала щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення до переліку таких ухвал не входить, а тому, відповідно, і не підлягає касаційному оскарженню і при цьому, результат апеляційного перегляду, правового значення при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження таких ухвал не має.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 287, 293, 304, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Докас" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2019 року у справі № 17/386-36/14-51/197-34/114-10/544.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.