Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.02.2018 року у справі №912/587/17

Верховний

Суд

УХВАЛА

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 912/587/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши заяву Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації

про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017

(головуючий - Нєсвєтова Н.М., судді - Карабань В.Я., Кондратова І.Д.)

у справі №912/587/17 Господарського суду Кіровоградської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кіровоградської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації

про стягнення 98049,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2017 року Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації (далі - УСЗН) звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень господарських судів після їх перегляду у касаційному порядку у справі №912/587/17.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), заяви про перегляд Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У заяві про перегляд судових рішень зі справи №912/587/17 УСЗН просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 11.10.2017 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" частково, а саме, в частині стягнення з УСЗН заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян згідно з договором №47-09 від 05.01.2015 в розмірі 15075,35, в іншій частині позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та невідповідністю постанови Вищого господарського суду України викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування норм права.

За змістом пунктів 1, 3 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та у випадку невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На підтвердження зазначених підстав для подання заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2017 у справі №912/587/17 УСЗН до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 24.07.2017 у справі №927/1155/16, від 31.07.2017 у справі №912/4411/16, від 09.10.2017 у справі №927/453/17, від 09.08.2017 у справі №903/175/17 та постанову Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №905/2358/16.

УСЗН зазначає, що під час вирішення спору Вищим господарським судом України у зазначених справах по-різному застосовано статтю 63 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 89, 97, 102 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 179, 627 Цивільного кодексу України та ст.ст.174, 179, 193 Господарського кодексу України.

У справі №912/587/17, у якій подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову ПАТ "Укртелеком" з огляду на таке. Судами було встановлено, що витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг протягом 2015-2016 років, відповідачем відшкодовані не були, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 98 049,06 грн.

Відтак, врахувавши приписи ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 за № 295, підпункт "б" пункту 4 частини 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, Закони України: "Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту", "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та положення постанови Кабінету Міністрів України від
04.03.2002 № 256, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення.

Зі змісту доданих УСЗН постанов Вищого господарського суду України, якими заявник обґрунтовує різне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що за результатами розгляду цих справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, що оскаржувались, та передачі справ на новий розгляд до судів першої інстанції.

Тобто суд касаційної інстанції не вирішував спір по суті, оскільки винесення Вищим господарським судом України постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд передбачає повторний розгляд справи судами з необхідністю повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, а тому такі постанови не дають правових підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні і ті ж самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Стосовно посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №905/2358/16 суд зазначає таке. Предметом розгляду у вказаній справі є стягнення грошових коштів за договором, укладеним між сторонам спору, щодо компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміському транспорті. Розглядаючи справу, Верховний Суд України погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Тобто правовідносини, що виникли у справі №912/587/17 та №920/2358/16, є різними, а відтак, різними є і обставини справ, які впливають на застосування норм матеріального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності у різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Верховний Суд вважає, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у зазначених вище постановах Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, не є подібними. Відтак, відсутніми є підстави для відкриття Верховним Судом провадження у справі №912/587/17 на підставі ст.11121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Частиною 3 ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя зі складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

Керуючись ст. ст. 234,235, підпунктом 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), ст.ст. 11114, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи №912/587/17 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Кіровоградської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко