Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.07.2021 року у справі №903/961/20

УХВАЛА

13 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/961/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Приступи Ірини Віталіївни

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (колегія суддів у складі: Бучинської Г. Б., Філіпової Т. Л., Василишина А. Р. )

у справі за позовом Приватного підприємства "Анта Технолоджигруп" (далі - Підприємство)

до Фізичної особи-підприємця Приступи Ірини Віталіївни (далі - ФОП Приступа І.

В. )

про стягнення 424 160,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Господарський суд Волинської області рішенням від 25.03.2021 у справі №903/961/20 у позові Підприємства до ФОП Приступи І. В. про стягнення 424 160
грн відмовив.

2. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив частково: стягнув з відповідача на користь позивача 402 260 грн; в частині стягнення 21 900 грн - відмовив.

3.14.06.2021 ФОП Приступа І. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
19.05.2021, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Згідно з ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Так, відповідно до ГПК, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ГПК позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК).

9. Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК для цілей ч. 7 ст. 12 ГПК розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Скаржник оскаржує судове рішення, яким вирішено спір про стягнення 424
160,46 грн, а тому воно не підлягає касаційному оскарженню.

11. Скаржник зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів та має виняткове значення для нього (підпункти а), в) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК).

12. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.

Скаржник зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається є протилежними, суперечливими та такими, що містять взаємовиключні доводи судів щодо одних і тих же обставин справи та не містять єдиного висновку щодо того, які саме норми права необхідно застосовувати до правовідносин; зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах; ставить у приклад рішення судів у справі № 922/2344/20 та зазначає, що у цій справі, та справі, що розглядається суди за аналогічних обставин ухвалили протилежні рішення (стягнення безпідставно набутого майна в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у справі № 922/2344/20 та стягнення грошових коштів за договором, як передоплати за непоставлений товар - у справі, що розглядається).

13. Верховний Суд звертає увагу на те, що факт отримання грошових коштів від позивача скаржник не заперечує; зазначені кошти, чи то за договором (як повернення суми здійсненої передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК) чи у порядку ст. 1212 ЦК підлягають поверненню.

14. З огляду на вказане та аналіз оскаржуваних судових рішень, колегія не вбачає підстав для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним їх власним тлумаченням.

15. Скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики у питанні застосування норм зазначених ним у касаційній скарзі нормативних актів. Тому наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

16. Винятковість вказаної справи для скаржниці у касаційній скарзі обґрунтована тим, що за рішенням суду вона має сплатити 402 260 грн передоплати за товар, та при цьому її підприємницька діяльність постраждала з огляду на введення на території України карантинних заходів; зазначена сума є досить істотною для скаржниці та її сім'ї, виконання рішення може поставити їх у скрутне фінансове становище та вплинути на права її малолітніх дітей.

17. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник є фізичною особою - суб'єктом господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку, а тому обставини, пов'язані з відсутністю (нестачею) коштів для виконання оскаржуваних судових рішень не можуть вважатися достатньою підставою для допуску до касаційного перегляду справи через її виняткове значення для скаржника; згідно чинного законодавства, фізична особа має право звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі нестачі майна для проведення розрахунків з кредиторами.

18. Окрім цього, додані до касаційної скарги документи (довідка про перебування скаржниці на обліку по вагітності в жіночій консультації пологового будинку Ковельського МТМО) не свідчить про незадовільний майновий стан скаржниці.

19. Верховний Суд вважає, що незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника та безпідставне стягнення коштів з нього внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

20. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника.

21. Верховний Суд зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Незгода з рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

22. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від
23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

23. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

24. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пп. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК, колегія суддів вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

26. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Приступи І. В. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 903/961/20, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 903/961/20 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Приступи Ірини Віталіївни на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко