Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.06.2020 року у справі №910/12297/19

УХВАЛА

12 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12297/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020

за позовом Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича

до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Президент Електронікс Україна"

про стягнення грошових коштів, отриманих як дохід від безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Фізична особа-підприємець Арутюнов Рубен Оганесович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 про зупинення провадження у справі №910/12297/19.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law19~ від
15.01.2020).

Оскільки касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича у справі №910/12297/19 подано 27.05.2020, Верховний Суд здійснює перевірку матеріалів цієї скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law20~ від 15.01.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v.
CROATIA" ( № 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020, якою зупинено провадження у справі № 910/12297/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 758/14876/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" до Арутюнова Рубена Оганесовича та державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Тарасенко І. М. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 46884207 від 16.05.2019.

Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги вказує на те, що судом апеляційної інстанції не застосовано приписи статті 328 Цивільного кодексу України, частин 1, 3 статті 12, частини 1 статті 18, частини 1 статті 20, частини 3 статті 26 та частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", що призвело до порушення норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не може посилатись на об'єктивну не можливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази з урахуванням вищенаведених норм матеріального права дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупиняючи провадження у справі апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем на підставі статті 1214 Цивільного кодексу України заявлено вимоги про стягнення з відповідача коштів, отриманих як дохід від безпідставно набутого майна, у зв'язку з чим у межах розгляду даної справи дослідженню і оцінці підлягають обставини щодо наявності у позивача права власності на майно та момент виникнення такого права.

Положеннями частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягає в тому числі і право власності.

Виходячи з предмета спору у даній справі, встановлення обставин щодо порушеного права позивача як власника майна зданого в оренду відповідачем, і як результат наявність підстав для стягнення доходу від здачі в оренду безпідставно набутого майна за конкретний період, знаходиться у системному зв'язку з встановленням моменту, факту, чинності та законності державної реєстрації права власності позивача на спірне майно, а відповідно, і моменту виникнення у позивача такого права (факт реєстрації права власності та законність такої реєстрації).

Таким чином, вирішення питання щодо державної реєстрації права позивача на передане в оренду відповідачем майно (наявністю та чинністю якого обґрунтовані позовні вимоги у даній справі) вказує на об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 758/14876/19 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 46884207 від
16.05.2019, яким проведено державну реєстрацію на підставі судового рішення від
07.05.2019 у справі №640/5124/19 (про скасування рішення державного реєстратора Нікітіної Ю. В. від 28.12.2018 №44904808).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

З огляду на викладене, правильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 331 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулась за захистом свого порушеного права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/12297/19 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов