Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №Б24/237-10

Верховний

Суд

УХВАЛА

09 лютого 2018 року

м. Київ

справа № Б24/237-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД",

ліквідатор - арбітражний керуючий Гальченко Є.А.,

розглянувши матеріали заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД" арбітражного керуючого Гальченко Є.А.

про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2017

у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючий), Куровського С.В., Удовиченка О.С.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2017 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД" арбітражним керуючим Гальченко Є.А. подано до Верховного Суду України вказану вище заяву із підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

На обґрунтування зазначеної заявником підстави для перегляду судового рішення до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 12.03.2014 у справі № 32/71-10-2067, від 26.03.2015 у справі № 911/78/14 та від 04.07.2017 у справі № 922/5778/15.

15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

10.01.2018 відповідно до положень підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД" арбітражного керуючого Гальченко Є.А. про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі № Б24/237-10 передано на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

26.01.2018 зазначену заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяви матеріали, колегія суддів вважає, що заява є безпідставною, а її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У даній справі суд касаційної інстанції вказав, що ліквідатором не було вжито своєчасних і належних дій з повернення майна і коштів банкрута, та дійшов висновку про неможливість затвердження ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та неможливість припинення провадження у справі. Тобто мали місце неналежні дії ліквідатора і відповідні правові наслідки.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 12.03.2014 у справі № 32/71-10-2067, від 26.03.2015 у справі № 911/78/14 та від 04.07.2017 у справі № 922/5778/15 суд касаційної інстанції дійшов висновків, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на встановлення майнових активів банкрута, а у зв'язку з їх відсутністю затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовані юридичні особи та припинено провадження у цих справах. Тобто мали місце належні дії ліквідатора з протилежними правовими наслідками, ніж в оскаржуваній постанові.

Враховуючи, що факт подібності правовідносин у наведених заявником випадках не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.

На підставі викладеного та керуючись підпунктами 1,6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), пунктом 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02.06.2016 № 1402-VII, статтями 11116, 11117, 11121 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи № Б24/237-10 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк