Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.10.2020 року у справі №910/4495/20

УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4495/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020

у справі № 910/4495/20

за заявою Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2020, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України"), через Північний апеляційний господарський суд, звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від
28.04.2020 у справі №910/4495/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/4495/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський С. В., суддя - Білоус В. В., суддя - Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.09.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2020 визнано неповажними наведені АТ "Державний експортно-імпортний банк України" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/4495/20, касаційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/4495/20 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, шляхом надання до суду доказів на підтвердження дати отримання копії постанови господарського суду апеляційної інстанції від 06.07.2020 (копію конверта відповідного поштового відправлення), навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

30.10.2020 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, яке мотивоване наступним:

- копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 було отримано 13.07.2020, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції банку, копією поштового конверту з трек номером 0411630858763, роздруківкою з офіційного сайту АТ "Укрпошта";

- оскаржувана постанова суду отримана після установлення на усій території України карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", який продовжений відповідними актами до 31.12.2020. Скаржник звертає увагу, що строки на касаційне оскарження судових рішень є продовженими відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX). Враховуючи дію карантинних обмежень, відбулись тимчасові зміни в роботі банку, частина працівників переведена на дистанційний режим роботи, перебуває на самоізоляції, у відпустці або звільнені. Отже, саме запроваджений у зв'язку з карантином дистанційний режим роботи позбавив можливості своєчасно отримувати інформацію про надходження судових рішень, складати і направляти процесуальні документи із дотриманням процесуальних строків. З урахуванням вказаних обставин, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити такий строк.

Верховний Суд зазначає, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку. При цьому принцип змагальності в господарському судочинстві та, зокрема, статті 13, 74 ГПК України передбачають, що особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Отже, на особу, яка звертається з відповідною заявою покладається обов'язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку по-винна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі проце-суальних дій та підтверджені належними доказами.

У даному випадку повний текст вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 складено 08.07.2020, тобто останнім днем подання касаційної скарги було 28.07.2020. Копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 скаржником було отримано
13.07.2020. Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.09.2020, тобто, з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020.

Водночас, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про за-побігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з
12.03.2020 установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває дотепер.

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуа-льного кодексу України у редакції, чинній до 17 липня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46,157,195,229,256,260,288,295,306,321,341,346,349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з приписами пункту 2 розділу 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності пункту 2 розділу 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення". Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених пункту 2 розділу 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення".

Отже, з урахуванням приписів пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" останнім днем для подання касаційної скарги було 06.08.2020, проте, касаційна скарга була подана скаржником 16.09.2020, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Доводи скаржника щодо організації трудового процесу з боку відповідальних осіб не є обставиною, яка впливає на оцінку поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Посилання на перехід на дистанційну форми роботи як на поважність причини пропуску строку є безпідставними, оскільки, по-перше, скаржник не зазначає для кого саме було запроваджено дистанційний режим роботи, а по-друге, така форма роботи за своїм змістом передбачає виконання посадових і службових обов'язків. Отже, доводи клопотання не дають підстав для висновку, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд вважає клопотання скаржника про продовження строку касаційного оскарження необґрунтованим, саме лише посилання на існування карантину, не може вважатись, поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності, пропорційності, додержання балансу між метою забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення та принципом юридичної визначеності, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строків касаційного оскарження.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4495/20 за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, абзацом 2 частини 3 статті 292 та пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від
28.04.2020 у справі №910/4495/20.

Головуючий О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк