Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.09.2019 року у справі №910/1009/19

УХВАЛА

08 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1009/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання недійсним договору та стягнення 885 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2019 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 910/1009/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 11.09.2019 вищезазначена касаційна скарга була залишена без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду: доказів сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн.

30.09.2019 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано платіжне доручення від 25.09.2019 № 3335 про сплату скаржником судового збору у сумі 1 921,00 грн.

Касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
16.07.2019 (про відмову у відкритті апеляційного провадження) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб обґрунтовує тим, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою у зв'язку з тим, що оскаржуване судове рішення прийнято із порушенням норм процесуального права. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на запереченні щодо визнання судом вказаних скаржником причин пропуску на апеляційне оскарження неповажними та відмови у його поновленні, а також посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини про право кожного на суд, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати до суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та додані до касаційної скарги документи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судом встановлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від
27.06.2019 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.05.2019 у справі № 910/1009/19 залишено без руху на підставі частин 2 та 3 статті 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали. Зокрема, вказаною ухвалою визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані заявником, надано строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, а також надано строк для подання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

До апеляційного суду 11.07.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на виконання вимог ухвали від 27.06.2019 подано заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1921,00 грн. Також, скаржником у зазначеній заяві викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/1009/19 за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2019.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України, за приписами якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування постановленої ухвали суд апеляційної інстанції вказав, що скаржником не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема з огляду на наступне.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, положеннями пункту 2 частини 2 статті 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана впродовж десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як убачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної ухвали суду від 16.05.2019 скаржником отримано 24.05.2019, доказом чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Отже, у даному випадку для існування можливості поновлення строку на апеляційне оскарження Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав подати скаргу у строк до
03.06.2019 включно. Однак, скаржник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції у даній справі від 16.05.2019 лише 12.06.2019 з пропуском встановленого законом строку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб пов'язує пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали суду з тим, що дана ухвала була надіслана йому з порушенням строку, встановленого частиною 5 статті 242 ГПК України. Окрім цього, на переконання заявника, строк на апеляційне оскарження пропущено у зв'язку з тим, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.06.2019 № 1503 про продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" з ринку шляхом продовження тимчасової адміністрації строком на п'ять днів та подальшим запровадженням ліквідаційної процедури.

Колегія суддів апеляційної інстанції, визнала підстави пропуску процесуального строку, вказані у заяві Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення недоліків, неповажними, оскільки ключовим є саме момент вручення ухвали суду, а не її надіслання заявнику, оскільки, у будь-якому випадку, порушення судом першої інстанції строку надсилання копії судового рішення не впливає на обрахунок строку на апеляційне оскарження. Вказаний строк відраховується з дня складення повного тексту судового рішення, а можливість його поновлення ставиться в залежність саме від дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Крім цього необґрунтованими є і аргументи заявника стосовно того, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від
13.06.2019 № 1503 про продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" з ринку шляхом продовження тимчасової адміністрації строком на п'ять днів та подальшим запровадженням ліквідаційної процедури. Зазначена обставина не має жодного відношення до пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки дана апеляційна скарга подана безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а не Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім цього, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.06.2019 № 1503, на яке скаржник посилається як на підставу поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, прийняте після спливу строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 у даній справі, а також після його звернення з апеляційною скаргою. З огляду на зазначене, дана обставина не могла вплинути на пропуск скаржником встановленого строку на апеляційне звернення.

Оцінивши доводи скаржника, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно визнано неповажними викладені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та застосовано пункт 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

Для Верховного Суду правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм права під час прийняття ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 у справі № 910/1009/19 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права.

Враховуючи викладене, на підставі пункту 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 ГПК України суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 910/1009/19.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 910/1009/19.

2. Касаційну скаргу з доданими до неї документами на 27 (двадцяти семи) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 25.09.2019 № 3335 про сплату судового збору, повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ