Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.06.2020 року у справі №916/3635/19

УХВАЛА

09 червня 2020 року

м. Київ

справа № 916/3635/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАТИШОК"

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від
27.04.2020

та рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020

у справі № 916/3635/19

за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАТИШОК"

про стягнення 80 152,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2020 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАТИШОК" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від
28.01.2020 у справі № 916/3635/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 28.05.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С. К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Случ О. В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а "- "г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 5 ст. 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2
102 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 80 152,23 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2020 році - 210 200
грн. ), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

У п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

У касаційній скарзі заявник просить суд відкрити касаційне провадження з підстав, передбачених п. п. "а ", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та дана справа становить значний суспільний інтерес.

Розглянувши доводи, в обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження, передбачених п. п. "а", п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження у справі з цієї підстави, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи, у контексті прийнятих у даній справі рішень, не дають підстав для висновку про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, доводи скаржника, про те, що дана справа становить значний суспільний інтерес, з підстав викладених у касаційній скарзі не приймаються Судом, оскільки зводяться до незгоди скаржника з судовими рішеннями, що не може бути підставою для відкриття касаційного провадження з підстав передбачених п. п. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що справа становить значний суспільний інтерес без належного обґрунтування, недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Крім того, оскільки практика щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (стягнення збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу - дозволу на спеціальне водокористування) сформована Верховним Судом, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду від 02.07.2019 у справі № 916/1718/18 і рішення судів попередніх інстанцій прийняті відповідно до вказаної практики, а доводи скаржника щодо наявності передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України підстав для перегляду постанови Південно - західного апеляційного господарського суду від
27.04.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 у малозначній справі № 916/3635/19 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Суд також зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені п. п. "а "- "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Таким чином, оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у п. п. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАТИШОК" у справі № 916/3635/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАТИШОК" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 у справі №916/3635/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Мачульський Г. М.

Случ О. В.