Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.08.2021 року у справі №904/5182/20

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/5182/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Стратієнко Л. В.

розглянувши касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стеновик"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя Новікова Р. Г. )

від 07.12.2020

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Антонік С. Г., судді - Березкіна О. В., Орєшкіна Е. В. )

від 23.06.2021

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стеновик"

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в розмірі 48 684,98 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
23.06.2021, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість недоврахованої електроенергії в розмірі 48 684,98 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

2. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач документально підтвердив наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості за недораховану електроенергію. Доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, в сумі 48 684,98 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

3.14.07.2021 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Згідно з частинами 5, 7 статті 12 ГПК України для цілей частинами 5, 7 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

9. Предметом позову у цій справі є стягнення 48 684,98 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання касаційної скарги у 2021 році (2 270 грн х 100 = 227 000,00 грн), тому у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа є малозначною.

10. В касаційній скарзі Житлово-будівельний кооператив №183 "Стеновик" обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у справі із посиланням на приписи підпунктів "б ", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України зазначає, що:

- судовими рішеннями встановлено обставини щодо нібито вчинення відповідачем самовільного підключення, тому у разі звернення останнього з позовом про скасування протоколу щодо визнання його незаконним та необґрунтованим, скаржник не зможе спростувати висновки судів попередніх інстанцій у цій справі;

- ухвалені судові рішення становлять значний суспільний інтерес, оскільки регламентують роботу постачальників електричної енергії в частині виявлення та чіткої фіксації порушень нормативно-правових актів щодо постачання та споживання електричної енргії, а також підстави та порядок нарахування обсягів необлікованої електричної енергії;

- судові рішення мають виняткове значення для скаржника, оскільки ЖБК є спеціальним суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність виключно для забезпечення задоволення господарчо-побутових потреб мешканців багато-квартирного будинку, без мети отримання прибутку.

11. Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктами "б ", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

12. Верховний Суд зауважує, що норма права про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що скаржник до касаційної скарги має додати докази на підтвердження зазначених обставин, а саме наявності інших справ.

13. Твердження скаржника що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи є виключно його припущення та не підтверджені жодними доказами, у якій саме справі такі обставини потребують спростування.

14. Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.

15. Щодо "виняткового значення" справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

16. Натомість, наведені скаржником доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки зазначені доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

17. Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки незгода скаржника із рішеннями судів попередніх інстанцій не підтверджує їх незаконність, не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

18. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

19. Твердження заявника касаційної скарги, що справа має суспільний інтерес чи виняткове значення не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.

20. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 48 684,98
грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

22. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стеновик" згідно з пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 3 статті 287, пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5182/20 за касаційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стеновик" на

рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко