Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.03.2020 року у справі №910/13346/18

УХВАЛА

29 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13346/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Кондратова І. Д.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(головуючий суддя - Котков О. В. )

від 24.12.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Коробенко Г. П. ; судді: Агрикова О. В., Козир Т. П. )

від 20.02.2020

за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Саковича Станіслава Юрійовича

у справі № 910/13346/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця"

про стягнення 27 956,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 910/13346/18 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургтранс" 27 956,40 грн залишку неправомірно списаної суми грошових коштів та 1762,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/13346/18 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургтранс" 10 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/13346/18 залишено без змін, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургтранс" 2550,00 грн та 2550,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду 29.07.2019 у справі №910/13346/18, Господарським судом міста Києва 04.09.2019 видано відповідні накази.

Від Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Господарського суду міста Києва надійшла скарга, в якій товариство просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Саковича Станіслава Юрійовича, вчинені в рамках виконавчого провадження № 60832265, а саме: винесення постанови від 10.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60832265; інші виконавчі дії, спрямовані на звернення стягнення на майно Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчому провадженні № 60832265;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича від 10.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60832265; інші постанови, винесені відносно Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчому провадженні № 60832265;

- до закінчення розгляду цієї скарги, заборонити старшому державному виконавцю Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковичу Станіславу Юрійовичу вчиняти дії щодо накладання арешту на банківські рахунки Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ~organization0~, та вчиняти інші дії, що пов'язані із зарахуванням коштів на депозитний рахунок, їх перерахування стягувану, в рамках виконавчого провадження № 60832265 грошових коштів;

- зобов'язати Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про повернення наказу Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 у справі №910/13346/19 стягувачу, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/13346/18 відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Саковича Станіслава Юрійовича.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/13346/18 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №910/13346/18, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" звернулось з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для повернення виконавчого документу, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, оскільки суд дійшов висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Пункти 4 та 5 розділу ІІІ цієї Інструкції регламентують дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження:

- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа;

- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2019 старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковичем С. Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60832265 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/13346/18 про стягнення з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Укрметалургтранс" 2550,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення державним виконавцем інших дій, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/13346/18 станом на час звернення АТ "Українська залізниця" зі скаргою на дії державного виконавця.

Судами попередніх інстанцій не встановлено підстав для повернення виконавчого документу, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому з огляду на наведені правові норми суди дійшли висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Крім того, судами визнано необґрунтованими доводи скаржника про заборону на звернення стягнення на кошти боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчому провадженні №60832265, оскільки з урахуванням заборони, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття ~law14~, законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law15~, було покладено як принцип обов'язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур. Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою ~law17~ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.

Також, судами визнано безпідставними доводи скаржника про неправомірність дій виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, оскільки скаржником не доведено факт накладання старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковичем С. Ю. арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Саковича Станіслава Юрійовича, оскільки обставини щодо неправомірних дій старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Саковича Станіслава Юрійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, викладені у скарзі АТ "Українська залізниця", не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №910/13346/18 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 287, 290, ч.2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від
24.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
20.02.2020 у справі №910/13346/18.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова