Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.12.2020 року у справі №912/315/20

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/315/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини А1201

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Верхогляд Т. А., Паруснікова Ю. Б., Вечірка І. О.

від 16.09.2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

до відповідача Військової частини А1201

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький

про стягнення 360 850,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А1201 09.10.2020 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 912/315/20.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.11.2020 у справі № 912/315/20 визначено колегію суддів у складі: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 912/315/20, якою апеляційну скаргу Військової частини А1201 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2020 року у справі № 912/315/20 повернуто заявнику.

Судом встановлено, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від
13.04.2020 апеляційну скаргу Військової частини А1201 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2020 року у справі № 912/315/20 залишено без руху у зв'язку з неподанням заявником доказів сплати судового збору в розмірі 7 206,27 грн та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Проте, на час прийняття ухвали Центрального апеляційного господарського суду від
16.09.2020 у справі № 912/315/20 недолік апеляційної скарги Військової частини А1201 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2020 року у справі № 912/315/20, зазначений в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2020, не усунуто, а саме не надано доказів сплати судового збору в розмірі 7 206,27 грн за подання апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу від 16.09.2020 про повернення апеляційної скарги Військової частини А1201 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від
12.03.2020 року у справі № 912/315/20, яка є предметом оскарження, суд керувався частиною 2 статті 260 та частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За змістом частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв'язку з тим, що у встановлений строк з моменту отримання ухвали скаржник не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.09.2020 повернув апеляційну скаргу Військової частини А1201 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2020 у справі № 912/315/20.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину 2 статті 260 та частину 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України шляхом повернення апеляційної скарги у зв'язку з тим, що скаржник у строк, визначений судом, не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не подано доказів сплати судового збору в розмірі 7
206,27 грн за подання апеляційної скарги.

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v.
CROATIA" ( № 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).

Для Верховного Суду правильне застосування Центральним апеляційним судом норм права під час прийняття ухвали від 16.09.2020 у справі № 912/315/20 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А1201 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А1201 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 912/315/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець