Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 04.08.2020 року у справі №910/18647/19 Ухвала КГС ВП від 04.08.2020 року у справі №910/18...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



УХВАЛА

23 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18647/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Колток О. І. (адвокат),

відповідача 1 - Мартьола Д. С. (самопредставництво),

відповідача 2 - Чорнолуцький Р. В. (адвокат),

відповідача 3 - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 колегія суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П. ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С. П. Т."

до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо ", 3) Державного підприємства "СЕТАМ"

про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "С. П. Т." (далі - ТОВ "С. П. Т.") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" (далі - ТОВ "Пелучо "), Державного підприємства "СЕТАМ" про:

- визнання недійсними результатів електронних торгів з реєстраційним номером лота 359447 щодо продажу земельної ділянки площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка ", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №416644 від 03.07.2019;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладеного між відповідачами 1,2;

- витребування земельної ділянки №27 загальною площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка ", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, цільове призначення: для розміщення торгівельно-розважального центру з гостьовою автопарковкою з незаконного володіння відповідача 2 на користь позивача.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю відчуження Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами переданої в управління земельної ділянки, порушенням вимог статей 203, 215, 657 Цивільного кодексу України при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки, порушенням правил (процедури) проведення електронних торгів.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 (суддя Ващенко Т.

М. ) відмовлено ТОВ "С. П. Т." у задоволенні позову.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність порушень вимог законодавства при проведенні електронних торгів та укладенні договору купівлі-продажу № 23 від 19.07.2019, а відтак - про відсутність підстав для визнання електронних торгів та договору купівлі-продажу № 23 від 19.07.2019 недійсними. Також суд дійшов висновку, що права позивача не можуть бути захищені із зазначених ним підстав та в визначений ним спосіб.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними результати електронних торгів з реєстраційним номером лота 359447 щодо продажу земельної ділянки площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка ", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 416644 від 03.07.2019. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ "Пелучо".

Витребувано земельну ділянку № 27 загальною площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка ", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, цільове призначення: для розміщення торгівельно-розважального центру з гостьовою автопарковкою з незаконного володіння ТОВ "Пелучо" на користь ТОВ "С. П. Т.".

Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь ТОВ "С. П. Т." 676 192,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1 012 488,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що арешт на спірну земельну ділянку було накладено у зв'язку з тим, що вона є предметом кримінального правопорушення, та з метою забезпечення збереження речових доказів. Установивши, що Національне агентство не могло здійснювати реалізацію активів, оскільки має лише повноваження здійснювати заходи з управління активами, визначені частинами 2, 3 статті 21 Закону України "Про ~organization33~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", апеляційний господарський суд дійшов висновку про незаконність рішення Національного агентства про передачу спірної земельної ділянки для її реалізації на електронних торгах.

Суд зазначив, що реалізація активів, які не були конфісковані, без згоди власника та без рішення суду є прямим порушенням статті 41 Конституції України, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, положень частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, частини 5 статті 21 Закону України "Про ~organization34~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Суд визнав недійсними результати торгів, оскільки установив, що під час проведення торгів було порушено вимоги Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 27.09.2017, що призвело до порушення прав ТОВ "С. П. Т." як власника майна.

Зазначивши, що договір купівлі-продажу № 23 земельної ділянки від 19.07.2019 укладений в письмовій формі без нотаріального посвідчення, суд, посилаючись на статтю 21 Закону України "Про ~organization35~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та статтю 657 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про недотримання сторонами вимог щодо форми договору та наявність підстав для визнання договору недійсним. Оскільки ТОВ "С. П. Т." не є стороною укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а майно вибуло з володіння позивача не з його волі, суд дійшов висновку, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину, та є ефективним способом захисту права власника за вказаних обставин, тому підлягає задоволенню.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, ТОВ "Пелучо" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2020 залишити в силі.

3.2. ТОВ "Пелучо" зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення не врахував правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 910/1869/19, від 18.12.2018 у справі № 295/10613/17-ц, від 27.03.2019 у справі № 466/8974/16 та Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц, від 25.11.2015 у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, від 29.11.2017 у справі № 6-231цс17. Також скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм права, зокрема статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пункту 2 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 27.09.2017, статей 1, 19, 21, абзацу 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про ~organization36~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "С. П. Т." просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Пелучо", постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі залишити без змін. Позивач зазначає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а суд апеляційної інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.

4. Розгляд касаційної скарги

4.1.21.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Пелучо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі № 910/18647/19, подана 20.07.2020 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.07.2020 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

4.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
04.08.2020 касаційну скаргу ТОВ "Пелучо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 910/18647/19 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з незазначенням передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження судових рішень та надано скаржнику строк для усунення недоліків до 04.09.2020, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

4.4.31.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Пелучо" надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.

4.5. На підставі розпорядження Верховного Суду від 17.09.2020 № 29.3-02/2239 у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді Кушніра І. В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/18647/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.09.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.

4.6. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Пелучо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі № 910/18647/19.

5. Обставини справи, встановлені судами

5.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 18.03.2013 ТОВ "С. П. Т." набуло право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка ", масив "Радужний", ділянка № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га.

5.2. Право власності на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ №228645, який виданий
21.12.2012 відділом Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області.

18.03.2013 право власності ТОВ "С. П. Т." на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності - 404301, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 25174951237.

5.3. Слідчим відділом управлінням з розслідування кримінальних проваджень та слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42016160000000903, відомості про яке 01.11.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

5.4. В ході досудового розслідування з метою збереження, запобігання подальшого перепродажу, зміни території та складу майна, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 01.03.2019 у справі №522/25776/16-к накладено арешт на три земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка ", масив "Радужний", ділянка №27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га.

5.5. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від
05.04.2019 у справі №522/25776/16-к було визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42016160000000903 від 01.11.2016 шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України "Про ~organization37~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (ЄДРПОУ 41037901), в управління майна, на яке ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.

Одеси від 01.03.2019 у справі №522/25776/ 16-к (провадження № 1-кс/522/3214/19) накладено арешт у кримінальному провадженні № 42016160000000903 від 01.11.2016, на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка ", масив "Радужний", ділянка № 27, кадастровий №5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га; зобов'язано Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт. Реєстрацію здійснити у суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно. Надано право державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна лише за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб.

5.6. У межах проведення процедури управління майном Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами було прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки для реалізації на електронних торгах.

03.07.2019 Державним підприємством "Сетам" було проведено аукціон щодо продажу земельної ділянки за номером лота 359447, переможцем за яким було оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю "Пелучо".

5.7. За результатами проведення аукціонів за вказаним номером, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та ТОВ "Пелучо" (як переможцем аукціону за номером лоту №359447) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №23 від 19.07.2019, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) земельну ділянку площею 11,9356 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка ", масив "Радужний", ділянка № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401.

5.8. Внаслідок укладення зазначеного договору купівлі-продажу земельних ділянок державним реєстратором комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Манютою Сергієм Васильвичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2019 №47953765 про реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ТОВ "Пелучо" та внесено відповідний запис №32554621 до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

5.9. Предметом спору у даній справі є визнання недійсними результатів електронних торгів з реєстраційним номером лота 359447 щодо продажу земельної ділянки площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка ", масив "Радужний", кадастровий номер undefined, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №416644 від 03.07.2019; визнання недійсним договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладеного між відповідачами 1,2 витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння відповідача 2 на користь позивача.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що справу № 910/18647/19 разом із касаційною скаргою ТОВ "Пелучо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

6.2. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

6.3. Касаційна скарга ТОВ "Пелучо" подана на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та мотивована наступним:

1) суд апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення не врахував правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 910/1869/19, від 18.12.2018 у справі № 295/10613/17-ц, від 27.03.2019 у справі № 466/8974/16 та Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц, від 25.11.2015 у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, від 29.11.2017 у справі № 6-231цс17;

2) відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм права, зокрема статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пункту 2 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 719 від
27.09.2017, статей 1, 19, 21, абзацу 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про ~organization42~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

6.4. Важливим питанням для вирішення цієї справи є, на думку колегії суддів, правильне тлумачення правових норм, передбачених статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, пунктом 2 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 27.09.2017, статтями 1, 19, 21, абзацу 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про ~organization43~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", щодо повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

6.5. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

6.6. Системний аналіз частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України свідчить про розмежування змісту термінів "управління" та "реалізація" при визначенні долі речових доказів у кримінальному провадженні.

6.7. Проте, відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про ~organization46~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", термін "управління активами" трактується як діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про ~organization46~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

6.8. При цьому, відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про ~organization47~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

6.9. Відповідно до частин 4,5, статті 21 цього ж Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.

Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами.

Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

6.10. Отже, за змістом статей 1, 19, 21 Закону України "Про ~organization48~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", термін "управління активами" є ширшим за змістом та включає вужчі за змістом поняття "реалізації відповідних активів" та "передачі їх в управління".

6.11. Таким чином, на сьогодні існує виключна правова проблема щодо тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про ~organization49~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо правових підстав для реалізації майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, .

6.12. Колегія суддів враховує, що постановою Великої Палати Верховного Суду від
01.10.2020 у справі № 910/3907/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Європа" ЛТД" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРС-Груп", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Сетам", на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор", про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів за касаційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, було сформульовано важливі правові висновки про те, що:

1) спір за позовом суб'єкта господарювання про визнання недійсними електронних торгів з продажу майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу цього майна є приватноправовим і з огляду на суб'єктний склад сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;

2) визнання недійсними електронних торгів з продажу майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, протоколу їх проведення, а також укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу є неналежними способами судового захисту порушених прав.

6.13. Водночас при розгляді справи № 910/3907/18 Великою Палатою Верховного Суду не вирішувалося питання щодо наявності повноважень у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, самостійно визначати спосіб управління майном (активами), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та приймати рішення про реалізацію такого майна (активів) на підставі ухвали слідчого судді про передачу майна (активів) в управління з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

6.14. Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

6.15. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

6.16. Водночас для вирішення справи № 910/18647/19 є необхідним надання висновку щодо застосування, зокрема, статті 100 Кримінального процесуального кодексу України у системному зв'язку з нормами інших законодавчих актів, що, на думку колегії суддів, виходить за межі повноважень Касаційного господарського суду та свідчить про міжюрисдикційний характер спірних правовідносин.

6.17. Колегія суддів вважає, що справа містить виключну правову проблему, і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вона не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права. При цьому на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення про реалізацію майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

6.18. Оскільки спірні правовідносини стосуються можливості реалізації майна без згоди власника, вирішення правової проблеми необхідне також для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між приватними та публічними інтересами. Крім того, існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому.

6.19. Ураховуючи наведене, справа № 910/18647/19 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/18647/19 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст