Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2019 року у справі №1640/2279/18

УХВАЛА

28 січня 2019 року

Київ

справа №1640/2279/18

адміністративне провадження №К/9901/2424/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Полтавського Окружного адміністративного суду від 05.09.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №1640/2279/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Полтавського Окружного адміністративного суду від 05.09.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від
10.12.2018, у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій фізична особа-підприємець ОСОБА_2 16.01.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верхового Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №1640/2279/18 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002831404 20.03.2018, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7520,25грн. та №0002841404 від 20.03.2018, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зважаючи на наступне. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 реалізовував алкогольний напій без марки акцизного податку встановленого зразка, даний факт позивачем не заперечувався. Доводи заявника про те, що алкогольна продукція в ємностях більше 5 літрів не підлягає маркуванню та акцизний податок сплачується імпортером алкогольних напоїв, судами не прийнято до уваги, оскільки фінансові санкції у вигляді штрафу застосовані до позивача за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а не за несплату акцизного податку.

Щодо несвоєчасності здійснення позивачем записів в Книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) у зв'язку з перебуванням такої на реєстрації в податковому органі, суди зазначили, що позивачем не вчинено дій по завчасній реєстрації, розрахункові операції проводились без зареєстрованої КОРО, вказане підтверджується витягом з КОРО та звітом (скороченим) за період з 01.08.2016 по
07.08.2016. Крім того, посилання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на те, що на час проведення перевірки Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 втратило чинність, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими, оскільки перевіркою встановлені порушення за період з
01.08.2016 по 07.08.2016, тобто, на момент вчинення порушення норми Положення були чинними.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №1640/2279/18 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Полтавського Окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002831404 20.03.2018, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7520,25грн. та №0002841404 від 20.03.2018, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Полтавського Окружного адміністративного суду від 05.09.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
10.12.2018 у справі №1640/2279/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду