Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №804/2521/17

[herb.gif]

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.01.2018

Київ

К/9901/750/17

804/2521/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 804/2521/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко" до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Семко" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДФС у Дніпропетровській області 13 грудня 2017 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року касаційну скаргу заявника було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ, а саме: при зверненні до суду податковим органом не було надано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року відповідачем на адресу суду направлено клопотання, в якому заявник порушує питання про відстрочення сплати судового збору посилаючись на відсутність у останнього постійного кошторису на 2018 рік, що в свою чергу позбавляє ГУ ДФС у Дніпропетровській області можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі. На підтвердження вказаних обставин заявник надає копію службової записки від 04 січня 2018 року № 1/04-36-05-02-27 та копію виписки по рахунках. Також, до вказаного клопотання додано належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно абзацу другого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 288, під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Заявником касаційної скарги не надано доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України. Також, не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

На дату прийняття Верховним судом ухвали (26 січня 2018 року) на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за касаційною скаргою у справі № 804/2521/17.

Касаційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 804/2521/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко" до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, заявнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк